Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2026 р. № 2174/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що був контролюючою особою (власником частки у розмірі 85%) у статутному капіталі іноземної юридичної особи, зареєстрованої у Республіці (  ) (назва компанії:         ).

20 березня 2025 року ним було здійснено відчуження (продаж) всієї належної йому частки (85%), у зв’язку з чим він повністю припинив статус контролюючої особи вказаної контрольованої іноземної компанії (далі – КІК). Повідомлення про припинення контролю мною подано у встановлені законом строки.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи зобов’язаний він подавати Звіт про контрольовану іноземну компанію  (далі - Звіт про КІК) за 2025 рік, якщо на кінець звітного періоду (31.12.2025) він вже не був контролюючою особою?

2. Якщо звітність подавати потрібно, то станом на яку дату має бути складена фінансова звітність КІК, що додається до Звіту про КІК: на дату відчуження частки (20.03.2025) чи станом на кінець календарного року (31.12.2025)?

3. Як діяти платнику податків у разі відмови нових власників або менеджменту іноземної компанії у наданні фінансової звітності та первинних документів після мого виходу зі складу учасників, що унеможливлює заповнення Звіту про КІК?

4. За яким саме курсом НБУ (на дату операції, на кінець року чи середньорічним) необхідно здійснювати перерахунок показників доходу та прибутку КІК з іноземної валюти у гривню для заповнення Звіту про КІК?

5. Чи обов’язково фінансова звітність іноземної компанії, що додається до Звіту про КІК, має мати нотаріально засвідчений переклад на українську мову, чи достатньо належним чином завіреного перекладу (копія з підписом перекладача)?

6. За який саме період (з 01.01.2025 по 20.03.2025 чи за весь 2025 рік) необхідно вказувати показники у графах 22, 23 та 24 Звіту про КІК у випадку припинення контролю посеред року?

7. Чи має він право на звільнення від оподаткування прибутку КІК на підставі підпункту 39².4.2.1 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² Кодексу (ліміт 2 млн євро), якщо сукупний дохід КІК за період його фактичного володіння (01.01.2025 – 20.03.2025) не перевищує вказаний ліміт? Чи розраховується цей ліміт пропорційно дням володіння, чи береться повний річний дохід компанії?

8. Чи має він право скористатися правом на подання Звіту про КІК за скороченою формою (підпункт 39².5.4 пункту 39².5 статті 39² Кодексу), враховуючи, що після 20.03.2025 він втратив юридичний та фактичний доступ до документації польської компанії?

9. Яким чином він має виконати обов'язок щодо подання повного звіту до кінця 2026 року, якщо нові власники польської компанії офіційно відмовлять у наданні фінансової звітності? Чи передбачена відповідальність за неподання повного звіту у разі документального підтвердження такої відмови?

 

Щодо питань 1 – 9

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом (підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу).

Пунктом 39².5 статті 39² Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Підпунктом 39².5.4 пункту 39².5 статті 39² Кодексу передбачено, що у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 39².5.3 пункту 39².5 статті 39² Кодексу, а саме:

а) найменування КІК, її адресу, організаційно-правову форму, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації;

б) розмір частки, якою володіє контролююча особа в КІК;

в) структуру володіння часткою в КІК у разі опосередкованого володіння такою часткою.

Контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

Враховуючи викладене, платник податків зобов’язаний подати Звіт про КІК за 2025 звітний рік разом із річною декларацією про майновий стан і доходи за звітний рік разом з фінансовою звітністю такої компанії.

При цьому платник податків самостійно визначає звітний період для складання фінансової звітності такої компанії, який може закінчуватись на дату втрати статусу контролера КІК так і на кінець календарного року.

У Звіті про КІК та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.

Норма підпункту 39².3.4 пункту 39².3 статті 39² Кодексу встановлює, що скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) за звітний (податковий) період.

Так, у графі 21 Звіту про КІК зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК.

У графі 21.1 Звіту про КІК зазначається валюта звітності КІК.

У графі 21.2 Звіту про КІК зазначається середньозважений офіційний курс НБУ за звітний (податковий) період.

Інформація щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют щоденно розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates.

Інформацію щодо середнього за період офіційного курсу гривні до іноземних валют НБУ оприлюднює на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва (за посиланням: https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls) у розділі:

«Фінансові ринки» – «Офіційний курс гривні щодо іноземних валют» – «Офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період)».

Порядок визначення показника «Середній за період курс гривні до іноземних валют» наведений в Спеціальному Стандарті Поширення даних та оприлюднюється Національним банком на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва (за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sdds) розділ «Курси обміну валют».

Таким чином, платник податків повинен здійснити розрахунок скоригованого прибутку КІК на підставі показників фінансової звітності КІК за відповідний звітний (податковий) період, визначений контролюючою особою, та перерахувати його в гривню за середньозваженим офіційним курсом НБУ, опублікованим на веб-сайті НБУ.

Порядок визначення показника «Середній за період курс гривні до іноземних валют» наведений в Спеціальному Стандарті Поширення даних та оприлюднюється Національним банком на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва (за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sdds) розділ «Курси обміну валют».

Звертаємо увагу, що Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набрав чинності 01.09.2021.

Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Абзацом першим пункту 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.

Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про КІК засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису та такий документ матиме юридичну сил, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності КІК.

Відповідно до підпункту 39².4.2.1 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39²  Кодексу незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39².4.1
пункту 39².4 статті 39² Кодексу, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов, зокрема:

загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду.

Відповідно до пункту 120.7 статті 120 Кодексу, зокрема, неподання контролюючою особою звіту про КІК  - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК - тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше                      50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на                  1 січня податкового (звітного) року.

Водночас Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», внесені зміни до пункту 72 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, яким передбачено, що за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39² Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином до контролюючої особи не будуть застосовано штрафні санкції за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39² Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.