Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2026 р. № 2175/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула Ваше звернення (    ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи (5 відс.) повідомляє, що здійснює господарську діяльність з надання юридичних послуг у сфері інтелектуальної власності.

Така діяльність включає, зокрема, але не обмежуючись, підготовку, оформлення, подання та супровід документів, пов’язаних із реєстрацією та правовою охороною об’єктів права інтелектуальної власності (далі - ІВ).

Надання зазначених послуг здійснюється на підставі договорів про надання юридичних послуг, укладених із замовниками. У процесі виконання таких договорів замовники відшкодовують фізичній особі – підприємцю суми офіційних зборів та державного мита, передбачені законодавством України, зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня
2004 року № 1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності».

Такі платежі справляються за вчинення різних юридично значущих дій у сфері ІВ, зокрема, але не обмежуючись, на подання заявок, публікацію відомостей, передачу прав, внесення змін до реєстрів, підтримання чинності прав та видачі охоронних документів.

Наприклад, за договором про надання юридичних послуг з реєстрації торгівельної марки в Україні вартість юридичних послуг фізичної особи – підприємця визначається окремо та фіксується у договорі. Водночас
договором передбачено обов’язок замовника відшкодувати фізичній особі – підприємцю суми офіційних зборів і державного мита, які підлягають сплаті у зв’язку з поданням заявки та подальшими діями щодо отримання охоронного документа.

Отриманні від замовника кошти в цій частині фізична особа – підприємець у повному обсязі перераховує до бюджету та/бо на рахунки уповноважених державних органів.

Зазначені кошти надходять фізичній особі – підприємцю виключно з метою їх подальшої сплати до бюджету та/або уповноважених державних органів
і сплачуються фізичною особою – підприємцем від імені та за рахунок замовника. Право власності на такі кошти до фізичної особи – підприємця не переходить.

У договорах про надання юридичних послуг прямо зазначено, що суми офіційних зборів і державного мита не є платою за юридичними послуги, визначаються окремо від вартості таких послуг та не формують дохід фізичної особи – підприємця.

Фізична особа – підприємець не має можливості використовувати ці кошти для власних потреб і не отримує з них економічної вигоди. За своєю економічною суттю в цій частині фізична особа – підприємець фактично виконує функцію представника замовника при взаємодії з державними органами, забезпечуючи організацію та технічну сплату обов’язкових платежів, які мають транзитний характер і не пов’язані з отриманням доходу від господарської діяльності фізичної особи – підприємця. 

У зв’язку з чим, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи включається до бази оподаткування єдиним податком суми офіційних зборів та державного мита, які отримуються фізичною особою – підприємцем як платником єдиного податку від замовників для подальшої сплати до бюджету та/або уповноважених державних органів, якщо такі кошти мають транзитний характер, не є оплатою юридичних послуг та право власності на них до фізичної особи – підприємця не переходить?

Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Умови перебування фізичної особи – підприємця на єдиному податку третьої групи встановлені п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, відповідно до якого до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону (п. 292.10 ст. 292 Кодексу).

При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України
від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня
2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця  на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо відповідно до умов договору про надання юридичних послуг у сфері інтелектуальної власності, укладеного між фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та замовниками, відшкодовуються витрати, понесені таким платником єдиного податку на оплату офіційних зборів та державного мита під час надання юридичних послуг, то сума відшкодування включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи та оподатковується у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.