Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2026 р. № 2179/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення від (   ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що як член фермерського господарства отримав дохід у вигляді дивідендів, а також став на облік як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), який своєчасно і в повному обсязі сплачує.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи повинен платник податків як член фермерського господарства відобразити у додатку ЄСВ 1 до Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2025 рік суму отриманих дивідендів та сплатити єдиний внесок?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України
від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Платниками єдиного внеску є, зокрема, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п.п. 5¹ п. 1 ст.4 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема у     п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з абзацом другим п.п. 3 п. 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449), базою нарахування єдиного внеску є розподілений дохід (прибуток), отриманий такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховуються календарні місяці, в яких отримано такий дохід (прибуток).

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відс. до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, для членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, єдиний внесок встановлюється в розмірі 22 відсотків на суму розподіленого доходу (прибутку), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, отриманого таким платником від чистого оподаткованого прибутку фермерського господарства, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Члени фермерського господарства подають Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 859), у складі якої формують додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1).

Враховуючи викладене, оскільки дохід у вигляді розподіленого прибутку (дивідендів) є базою нарахування єдиного внеску, то Ви як член фермерського господарства, зобов’язані подати Декларацію з одночасним поданням
Додатку ЄСВ 1.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.