Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник - фізична особа – резидент України просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо оподаткування доходів, отриманих від нерезидентів, зокрема, у вигляді дивідендів та інших доходів від операцій з цінними паперами через іноземного брокера:
Щодо першого, другого, п’ятого, шостого та сьомого питань.
Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, зокрема включаючи:
проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів;
інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам
(п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України (далі - НБУ), що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹
ст. 170 ПКУ.
Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пп 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Згідно з п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, ставку податку на доходи фізичних осіб встановлено у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 9 відс.
Відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
При цьому, сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (п.п. 170.11.4
п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Разом з тим, згідно з п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерелом їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, іноземні доходи.
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1
п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, становить
5 відс. від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Таким чином, доходи, отримані резидентом від будь-яких видів діяльності за межами митної території України, включаючи дивіденди та інші види доходів, зокрема отримані від іноземного інтерактивного брокера у вигляді виплат за користування акціями, включаються до оподатковуваного доходу платника податків та підлягають оподаткуванню за наслідками річного декларування податком на доходи фізичних осіб за ставкою: 9 відс. – для дивідендів; 18 відс. – для інших доходів, та військовим збором за ставкою
5 відс.
Щодо третього та восьмого питань.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) передбачено ст. 179 ПКУ.
Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
При цьому фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. (п. 179.7 ст. 179).
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та Інструкція щодо її заповнення (далі - Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, із змінами.
Відповідно до п.п. 12 Інструкції у рядку 10.10 розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказується сума іноземних доходів, розмір яких визначається відповідно до
п. 170.11 ст. 170 розділу IV ПКУ.
Щодо четвертого та дев’ятого питань.
Пунктом 3.2 ст. 3 ПКУ визначено, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України
(п. 13.5 ст. 13 ПКУ).
Статтею 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Отже, у разі отримання фізичною особою - резидентом України доходу з іноземних джерел, зокрема у вигляді дивідендів та інших пасивних доходів, підставою для зарахування сум сплаченого податку з таких доходів на території іноземної держави є довідка, визначена п. 13.5 ст. 13 ПКУ та легалізована в установленому порядку.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до
31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами (абзац другий п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Зауважуємо, що до переліку податків, на які поширюються положення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування (Конвенцій/Угод) не віднесено військовий збір. Крім того, нормами ПКУ також не передбачено зменшення податкового зобов'язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________________________
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |