X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2026 р. № 2198/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Товариством та реципієнтом проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) укладено договір на постачання Товариством товару (спеціалізованого транспортного засобу - машини муловсмоктувальної). Фінансування закупівлі товару здійснюється на підставі співфінансування: 90 відсотків вартості – за кошти МТД та 10 відсотків – за кошти місцевого бюджету. Придбання товару Товариством здійснювалося у виробника такого засобу – платника ПДВ. Реалізація проєкту МТД здійснюється відповідно до Рамкової Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про консультування і технічне співробітництво від 29 травня 1996 року, яка ратифікована 24 січня 1997 року Законом України № 32/97-ВР та набрала чинності 13.02.1997 (далі – Рамкова угода).

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

  1. чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання Товариством товару реципієнту;
  2. чи складається в описаній ситуації податкова накладна із зазначенням запису «Без ПДВ» та посиланням на пункт 197.11 статті 197 розділу V ПКУ;
  3. чи оподатковуються ПДВ операція з постачання Товариством реципієнту товару у частині (10 відсотків), яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету;
  4. у разі якщо операції з постачання товару звільняються від оподаткування ПДВ, то:

яка дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, якщо 90 відсотків вартості товару фінансується за рахунок коштів МТД, а 10 відсотків – за рахунок коштів місцевого бюджету;

чи необхідно складати окремі податкові накладні на частину вартості товару, що фінансується за рахунок коштів МТД, та на частину товару, що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету;

  1. чи має право виробник товару – платник ПДВ на застосування режиму звільнення відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ при постачанні товару Товариству, якщо такий товар в подальшому передається реципієнту у межах реалізації проєкту МТД?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Витрати бюджету – видатки бюджету, надання кредитів із бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (пункт 14 частини першої статті 2 БКУ).

Видатки бюджету – кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів із бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування (пункт 13 частини першої статті 2 БКУ).

Одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 8 Рамкової угоди матеріали, що ввозяться в Україну за дорученням Уряду Федеративної Республіки Німеччина або виконавця для реалізації проектів, звільняються в Україні від ліцензування, сплати всіх видів мита, зборів та інших платежів. Митне оформлення цих матеріалів забезпечується у найкоротші терміни. Це звільнення застосовується також до матеріалів, придбаних в Україні, за заявою виконавця або відрядженого фахівця.

Відповідно до пункту 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153), МТД є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; виконавцем проєкту – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 153 проєкти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Для державної реєстрації проектів реципієнт і партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабінету Міністрів України в електронному і паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153, у тому числі засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі - план закупівлі), що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 (у разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України) (підпункт 21 пункту 14 Порядку № 153).

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі:

вказується субпідрядник (найменування, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності) та гранична сума коштів МТД, передбачена в субпідрядному договорі;

до переліку категорій (типів) товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД в рамках реалізації проєкту не включаються товари, роботи і послуги, що придбаваються за кошти, залучені на умовах співфінансування з інших джерел, крім проектів (програм), партнером з розвитку за якими є ЄС.

Державна реєстрація проєкту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153, яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, засвідчується печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п'яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проєкту (програми) (пункт 18 Порядку № 153).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами і доповненнями.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (пункт 201.3 статті 201 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 201.14 статті 201 розділу V ПКУ платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та порядку № 153, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги з ПДВ у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

При дотриманні умов, передбачених міжнародними угодами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (у тому числі Рамкової угоди), ПКУ, Порядком № 153, операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг виконавцю або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту) у рамках проєкту МТД та у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, звільнятимуться від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Підтвердженням для застосування таким платником – постачальником звільнення від оподаткування ПДВ є належним чином оформлене Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, подане виконавцем (або залученим ним субпідрядником) щомісяця до 20 числа в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, із зазначенням реквізитів платника – постачальника та суми постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

Звільнення від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ не поширюється на операції, що фінансуються за рахунок коштів з інших джерел, ніж кошти МТД, за винятком випадків, коли партнером з розвитку є ЄС.

Отже, за умови дотримання зазначених вище вимог в описаній у зверненні ситуації операція Товариства з постачання товару реципієнту проєкту МТД у рамках проєкту МТД:

у частині, що фінансується за рахунок коштів МТД (90 відсотків вартості товару), звільнятиметься від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ;

у частині, що фінансується коштами місцевого бюджету (10 відсотків вартості товару), підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Норми ПКУ та Порядку № 153 не передбачають конкретного переліку документів для підтвердження права на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Водночас, з метою належного документального підтвердження правомірності застосування такого пільгового режиму оподаткування платник податку має зберігати:

копію реєстраційної картки проєкту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів/послуг (робіт), засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію контракту на постачання товарів/послуг (робіт), засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту МТД.

Крім того, для підтвердження права на застосування Товариством пільги з ПДВ виконавець проєкту МТД (або залучений ним субпідрядник) подає до контролюючого органу Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 із зазначенням реквізитів Товариства та суми постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

Щодо питання 2

Товариство зобов’язане:

скласти податкову накладну на частину вартості (90 відсотків), що фінансується за рахунок коштів МТД, без нарахування ПДВ із зазначенням підстав для звільнення (зокрема, із записом «Без ПДВ» та кодом пільги);

скласти податкову накладну на частину вартості (10 відсотків), що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, із нарахуванням ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Щодо питання 3

Операція з постачання Товариством частини вартості товару (10 відсотків), що оплачується за рахунок коштів місцевого бюджету, не підпадає під звільнення, передбачене пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку.

Щодо питання 4

Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ Товариством визначається: