Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2026 р. № 2205/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо відображення в обліку операцій з постачання електричної енергії та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що є власником логістичного центру, на якому встановило генеруючу установку (СЕС) та установку зберігання енергії (УЗЕ) у власних мережах, набуло статус активного споживача, уклавши договір за механізмом самовиробництва.

Вироблена з СЕС та збережена в УЗЕ електрична енергія використовується Товариством для власного споживання логістичного комплексу з можливим продажем її надлишків в мережу.  

Водночас, Товариство здає приміщення логістичного комплексу в оренду орендарям, які не мають окремих договорів на постачання електричної енергії з постачальником, а тому відшкодовують Товариству витрати на її споживання.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може Товариство здійснювати електрозабезпечення всього логістичного центру, у т. ч. приміщень, які передані в оренду, та виставляти орендарям відшкодування витрат за спожиту ними електричну енергію, вироблену та/або збережену в електроустановках Товариства (СЕС/УЗЕ)?

2. Чи може Товариство виставляти відшкодування витрат за п. 1 у складі вартості орендної плати або окремо, на підставі договору оренди?

3. Чи може Товариство виставляти відшкодування витрат за п. 1 за вільними цінами, встановленими за домовленістю сторін?

Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та виконання правочинів, у тому числі щодо виробництва та реалізації електричної енергії в умовах функціонування ринку електричної енергії, не належать до компетенції ДПС і регулюються нормами цивільного законодавства та іншими спеціальними нормативно-правовими актами у відповідній сфері.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (5.3 ст. 5 Кодексу).

Частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною другою ст. 759 ЦКУ Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини першої ст. 760 ЦКУ  предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша ст. 762 ЦКУ).

Отже, порядок укладання договорів оренди майна та умови компенсації витрат власнику (балансоутримувачу) такого майна регулюються нормами ЦКУ, іншими нормативно правовими актами та не належать до компетенції ДПС.  

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший  п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому відображення в обліку сум компенсацій за споживання електричної енергії, сплачених орендарями активному споживачу- орендодавцю, здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку на підставі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Отже, питання щодо відображення у бухгалтерському обліку сум компенсацій, отриманих від орендарів за споживання електричної енергії, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).