X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2026 р. № 2208/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо застосування окремих норм податкового законодавства і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство у контрагента-постачальника придбало подарункові сертифікати, за які розрахувалось в повному обсязі. Постачальник зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну з розбіжністю у сумах обсягу постачання та податку на додану вартість. Згодом з метою виправлення помилки постачальником складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до вище зазначеної податкової накладної, який зареєстровано в ЄРПН.  

Враховуючи вищезазначене Товариство просить надати роз’яснення щодо питання:

 чи має право Товариство віднести суми ПДВ до податкового кредиту за податковою накладною зареєстрованою в ЄРПН та Розрахунком коригування кількісних та вартісних показників, про які йдеться у зверненні?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Зазначеним пунктом також встановлено перелік обов'язкових реквізитів, які повинні бути зазначені у податковій накладній.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статтею 198 ПКУ розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статтею 193 ПКУ розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі     інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій;

        у необоротні капітальні активи;

 ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
         Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статтею 201 ПКУ розділу V ПКУ (пункт 198.6 стаття 198 ПКУ розділу V ПКУ).

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року
№ 1246 зі змінами і доповненнями).

Відповідно до пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267            (далі – Порядок № 1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.

Підпунктом 9 пункт 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.

Графа 11 заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до    6 знаку включно.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I - XІ розділу А податкової накладної.
       Значення графи 11 розділу Б податкової накладної «Сума ПДВ» розраховується шляхом множення графи 10 розділу Б податкової накладної «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» на ставку податку.
         Обрахунок суми ПДВ у податковій накладній здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення у показниках, які беруть участь в обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11).
         Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 2

Підставою для включення покупцем (платником ПДВ) сум ПДВ до складу податкового кредиту є податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником (платником ПДВ) за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. При цьому показники такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.
       Враховуючи зазначене, Товариство має право включити до податкового кредиту зареєстровані в ЄРПН податкову накладну та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до вище зазначеної податкової накладної за умови, що зазначені у зверненні розбіжності виникли внаслідок арифметичних заокруглень та за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).