Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2026 р. № 2232/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення            щодо необхідності коригування фінансового результату на  податкові різниці у сумі штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі– Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство застосовує податкові різниці.  Товариством зареєстровано  податкову накладну з порушенням терміну реєстрації на один день, в результаті чого може виникнути штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної на підставі податкового повідомлення-рішення.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

        чи виникає в даному випадку податкова різниця? чи потрібно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму цієї різниці (штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної)? 

        Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

        Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140  Кодексу.

        Згідно з п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

        на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

        Отже, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму визнаного у складі витрат штрафу, нарахованого податковим органом за порушення вимог законодавства. 

        Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

        Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

        Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

        Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

        Отже, питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку на суму  штрафу, нарахованого податковим органом за порушення вимог законодавства,  належить до компетенції Міністерства фінансів України.

        Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).