Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2026 р. № 2233/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ), та, керуючись статтею 52 і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство отримало від постачальника податкову накладну, яка була складена в лютому 2026 року та вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Сума ПДВ, відображена в такій податковій накладній, була включена до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за лютий 2026 року, за результатами якого було сформовано від’ємне значення ПДВ, що переноситься до декларації за березень 2026 року. До декларації за лютий 2026 року було подано додаток 1 (Д1) та додаток 2 (Д2). У зв’язку з частковим поверненням товарів в березні 2026 року до податкової накладної було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування, згідно з яким Товариство має зменшити суму податкового кредиту в декларації за березень 2026 року.

Враховуючи вищевикладене, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: який звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення ПДВ, необхідно зменшувати в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2026 року у випадку, описаному в зверненні?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів / послуг (підпункт «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума, зокрема, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (підпункт «в» пункту 200.4 статті 200 Кодексу).

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, у тому числі уточнюючого розрахунку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Пунктом 6 розділу III Порядку № 21 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Дані щодо податкових зобов’язань з ПДВ відображаються в розділі І декларації, дані щодо податкового кредиту – в розділі ІІ декларації, а розрахунки за звітний період – в розділі ІІІ декларації.

Обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ товарів / послуг, необоротних активів на митній території України включаються до рядків 10.1, 10.2 та 10.3 розділу ІІ декларації (в залежності від ставки ПДВ), при заповненні яких обов’язковим є подання додатка 1 (Д1), що заповнюється в розрізі контрагентів (підпункт 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 розділу ІІ декларації, при заповненні якого обов’язковим є подання додатка 1 (Д1), що заповнюється в розрізі контрагентів (підпункт 3 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9 розділу І) і податкового кредиту (рядок 17 розділу ІІ) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 розділу ІІІ декларації (підпункт 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

Cума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 розділу ІІІ декларації та переноситься до рядка 16.1 розділу ІІ декларації наступного звітного (податкового) періоду (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

При заповненні, зокрема, рядків 19 та 21 розділу ІІІ декларації обов’язковим є подання до неї додатку 2 (Д2) (підпункти 2 та 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 розділу ІІІ декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних / розрахунків коригування / інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів / послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення. Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Слід зауважити, що у графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення.

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і Порядку № 21, опису питань та фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі складання розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг сума від’ємного значення ПДВ зменшується за відповідним контрагентом і таке зменшення враховується у поточному звітному (податковому) періоді. При цьому в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації зазначається:

у графах 2 та 3 – звітний (податковий) період виникнення від’ємного значення (період включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною);

у графі 5 – період складання податкової накладної (відповідно до якої сформовано суму податкового кредиту);

у графі 6 – залишок від’ємного значення, сформований за рахунок відповідного постачальника, з урахуванням проведеного коригування.

Тобто якщо сума ПДВ, за отриманою від постачальника податковою накладною, складеною в лютому 2026 року та вчасно зареєстрованою в ЄРПН, була включена до складу податкового кредиту декларації за лютий 2026 року і за результатами такої декларації було сформовано від’ємне значення, а в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до неї розшифровано від’ємне значення із зазначенням даних такої податкової накладної, і сума такого від’ємного значення переноситься до декларації за березень 2026 року, а в березні 2026 року до такої податкової накладної у зв’язку з частковим поверненням товарів складено розрахунок коригування, то в додатку 2 (Д2) до декларації за березень 2026 року (у разі його подання), сума від’ємного значення зменшується за таким постачальником (тобто першочергово зменшується сума від’ємного значення по постачальнику, за яким було сформовано від’ємне значення ПДВ, що відображене в таблиці 1 додатка 2 (Д2) декларації за лютий 2026 року, з періодом виникнення від’ємного значення ПДВ та з періодом складання податкової накладної – лютий 2026 року).

Якщо сума від’ємного значення ПДВ, що розшифрована в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2026 року та переноситься до декларації за березень 2026 року, не містить даних за таким постачальником, то зменшувати суму від’ємного значення ПДВ доцільно починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).