Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2026 р. № 2236/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно виробництва алкогольних напоїв, та керуючись підпунктом «в» підпункту 69.41.3 пункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що планує отримати ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та здійснювати виробництво нових алкогольних напоїв.

У зв’язку з цим виникла необхідність з’ясувати:

чи має право Товариство для потреб такого виробництва використовувати алкогольні напої, які були придбані ним у межах діяльності на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями;

чи може один і той самий готовий алкогольний продукт, придбаний Товариством як товар для оптової торгівлі, надалі бути правомірно використаний як компонент у власному виробничому процесі після отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв.

Технологічна модель, яку планує застосовувати Товариство, полягає в тому, що Товариство отримує готовий алкогольний напій, який перебуває в обігу як готовий підакцизний  товар.  Надалі  шляхом  змішування  такого  алкогольного

напою з безалкогольним тоніком Товариство планує виготовляти нові алкогольні напої, зокрема, один продукт міцністю 7,5% та інший продукт міцністю 4,6%.

 

Товариство просить надати роз’яснення на питання:

 

1.-Чи має право Товариство після отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв використовувати у власному виробничому процесі готовий алкогольний напій, який був придбаний ним на підставі ліценції на право оптової торгівлі алкогольними напоями?

2.-Чи правильно Товариство розуміє, що для потреб виробництва алкогольних напоїв не вимагається окреме придбання алкогольної продукції саме для діяльності на підставі ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, якщо така продукція придбана Товариством та перебуває в обігу?

3. Чи допускається згідно із Законом України від 18 червня 2024 року                       № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) виготовлення нового алкогольного напою шляхом змішування готового алкогольного напою лікеру з безалкогольним тоніком, якщо в результаті такого процесу утворюються нові алкогольні продукти міцністю 7,5% та 4,6%?

4. Чи правильно Товариство розуміє, що описаний процес є виробництвом алкогольних напоїв у розумінні Закону № 3817?

5.-Чи впливає на правомірність описаної моделі та обставина, що компонентом нових напоїв є готовий алкогольний напій, який був раніше придбаний Товариством на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та перебуває в обігу?

 

Щодо зазначених питань

 

Відповідно до п.п. 14.1.28-1.п. 14.1 ст. 14 Кодексу виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом № 3817.

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:

алкогольний напій - напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

оптова торгівля алкогольними напоями - діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб (п. 60 частини першої ст. 1 Закону        № 3817);

повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини, з можливим використанням напівфабрикатів, інгредієнтів, компонентів тощо, у готову продукцію за визначеною суб’єктом господарювання технологічною схемою з відображенням етапів виробництва    (п. 72 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

слабоалкогольний напій - алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 % об., але не більше 8,5 % об., та екстрактивних речовин не більше      14 грамів на 100 сантиметрів кубічних, вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю (п. 79 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та повний технологічний цикл виробництва відповідних алкогольних напоїв (частина десята ст. 3 Закону № 3817).

Для виробництва алкогольних напоїв з метою реалізації в Україні може використовуватися спирт етиловий, що відповідає товарній підкатегорії 2207 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД, спиртові дистиляти, що відповідають товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД, які одержані виключно із сільськогосподарської продукції та мають статус українських товарів (продукції) відповідно до Митного кодексу України, інші спиртові дистиляти у випадках, передбачених цим Законом, та інші алкогольні напої. Використання інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв забороняється (частина одинадцята ст. 3 Закону № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 33 Закону № 3817 суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, зокрема, алкогольних напоїв (крім малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива), підлягають обов’язковій атестації на відповідність повного технологічного циклу виробництва алкогольних напоїв (крім малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива).

Атестація суб’єктів господарювання, визначених частиною першою ст. 33 Закону № 3817 проводиться органом державної влади та/або підприємством, установою, організацією, утвореними або визначеними Кабінетом Міністрів України, за участю посадової особи/посадових осіб органу ліцензування (частина друга ст. 33 Закону № 3817). Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 року № 1182-р «Про визначення державного підприємства, що проводить атестацію виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ферментації тютюнової сировини» атестацію виробництва, зокрема, алкогольних напоїв проводить державне підприємство Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів.

Згідно із частиною п’ятою ст. 33 Закону № 3817 ліцензії на право виробництва, зокрема, алкогольних напоїв видаються після проведення атестації суб’єкта господарювання (крім малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива). У разі зміни вимог щодо проведення обов’язкової атестації або щодо повного технологічного циклу виробництва, передбачених частиною першою або сьомою ст. 33 Закону № 3817 суб’єкт господарювання (крім малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива) підлягає переатестації в частині таких змін.

Частиною третьою ст. 42 Закону № 3817 визначено, що ліцензії на право виробництва, зокрема, алкогольних напоїв надаються суб’єкту господарювання, який на дату подання заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є власником або на інших підставах, не заборонених законодавством, володіє та/або користується об’єктами нерухомого майна/приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв, за умови використання таких об’єктів нерухомого майна/приміщення та обладнання лише одним суб’єктом господарювання.

Відповідно до частини дев’ятої ст. 42 Закону № 3817 на право виробництва алкогольних напоїв надається єдина ліцензія із зазначенням кодів згідно з         УКТ ЗЕД залежно від виду товарів (продукції), що вироблятиметься.

Згідно з частиною одинадцятою ст. 42 Закону № 3817 суб’єкт господарювання, подаючи заяву про отримання ліцензії на право виробництва, зокрема, алкогольних напоїв, підтверджує наявність у нього на дату подання такої заяви відповідної матеріально-технічної бази, що забезпечує повний цикл виробництва зазначених у заяві товарів (продукції).

Відповідно до пункту 8 частини третьої ст. 43 Закону № 3817 у заяві про отримання ліцензії на право виробництва, зокрема алкогольних напоїв, зазначається перелік кодів товарів (продукції), що вироблятимуться, згідно            з УКТ ЗЕД.

Згідно з частиною четвертою ст. 43 Закону № 3817 до заяви про отримання ліцензії на право виробництва, зокрема алкогольних напоїв (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива) додаються:

копія документа, що засвідчує право власності або право користування об’єктами/об’єктом нерухомого майна (його частиною) /приміщеннями/приміщенням (його частиною), що використовуються для виробництва (алкогольних напоїв (п. 1 частини четвертої ст. 43 Закону № 3817);

перелік технологічного обладнання, що перебуває у власності суб’єкта господарювання, або копії документів, що підтверджують право користування суб’єкта господарювання технологічним обладнанням, що забезпечує повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв (п. 2 частини четвертої      ст. 43 Закону № 3817);

копія договору з лабораторією (у разі відсутності власної лабораторії) (п. 3 частини четвертої ст. 43 Закону № 3817);

атестат виробництва (п. 5 частини четвертої ст. 43 Закону № 3817).

Отже, діяльність, яку планує здійснювати Товариство, відповідно                     до п.п. 14.1.28-1.п. 14.1 ст. 14 Кодексу є виробництвом підакцизних товарів (продукції). Згідно із Законом № 3817 виробництво алкогольних напоїв може здійснюватися суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та повний технологічний цикл виробництва.

Що стосується можливості використання Товариством у власному виробництві алкогольних напоїв, то Закон № 3817 не містить заборони щодо їх використання у виробництві інших алкогольних напоїв.

Водночас з урахуванням п. 60 частини першої ст. 1 Закону № 3817 алкогольні напої, придбані на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, можуть бути реалізовані іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб.

При цьому, відповідно до п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, є платниками акцизного податку.

Згідно з п. 49.2-1 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1       ст. 212 Кодексу, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.