Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2026 р. № 2213/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, товариство виступає як безпосередній виконавець оборонних контрактів із залученням співвиконавців, так і як субпідрядник (співвиконавець) таких контрактів по ланцюгу постачання.

Товариство запитує:

1. Чи наявні/відсутні законодавчо встановлені нормами податкового або іншого законодавства обмеження щодо максимального розміру прибутку виконавця оборонного контракту та в яких розмірах?

2. Які правові наслідки настають у разі перевищення максимального розміру прибутку виконавця оборонного контракту згідно норм податкового та/або іншого законодавства?

3. Чи наявні/відсутні законодавчі обмеження щодо розміру прибутку співвиконавців оборонного контракту по ланцюгу постачання та в яких розмірах?

4. Які правові наслідки настають у разі перевищення сукупного максимального розміру прибутку співвиконавцями оборонного контракту по ланцюгу постачання згідно норм податкового та/або іншого законодавства?

5. Чи зобов’язаний виконавець оборонного контракту контролювати розмір прибутку співвиконавців оборонного контракту по ланцюгу постачання та в який спосіб?

6. Чи зобов’язаний співвиконавець/співвиконавці оборонного контракту по ланцюгу постачання погоджувати розмір власного прибутку із виконавцем оборонного контракту та яким чином?

7. В розумінні норм податкового та/або іншого законодавства співвиконавцем оборонного контракту вважаються усі без виключення суб’єкти господарювання, в яких виконавець закуповує складові елементи для виконання оборонного замовлення без ідентифікації кінцевої мети таких закупівель (по звичайних цивільно-правових угодах купівлі-продажу, поставки тощо та з оподаткуванням таких операцій податком на додану вартість), чи лише ті, угоди з якими мають відповідне посилання на первісний оборонний контракт та звільнення від сплати ПДВ (на підставі підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) по ланцюгу постачання, в рамках якого і здійснюються відповідні закупівлі товарів/робіт/послуг виконавцем оборонного контракту?

8. Чи може підзаконний нормативно-правовий акт КМУ змінювати або встановлювати правила оподаткування результатів господарської діяльності суб’єктів господарювання податком на прибуток, порядок визначення та сплати якого встановлено/врегульовано нормами Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ, як спеціального закону в сфері оподаткування?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст.1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Щодо питань 1 – 6

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Платник податку має право відповідно до п. 52.1 ст. 52 ПКУ звернутися до контролюючих органів за наданням індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями ПКУ не передбачено обмежень щодо максимального розміру прибутку виконавця або співвиконавця оборонного контракту та окремого порядку оподаткування, зокрема, податком на прибуток операцій по оборонним контрактам.

Водночас, п. 76 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлений спеціальний режим оподаткування для резидентів Дефенс Сіті.

Тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, для резидентів Дефенс Сіті запроваджено звільнення від сплати податку на прибуток підприємств за умови реінвестування прибутку протягом наступного року (на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій тощо) та без права виплати дивідендів (крім дивідендів на користь держави).

При цьому формування та реалізацію державної політики щодо правового режиму Дефенс Сіті, прийняття рішення про надання, припинення, втрату статусу резидента Дефенс Сіті, контроль за дотриманням резидентами Дефенс Сіті відповідних вимог, а також інші повноваження, передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України», здійснює Міністерство оборони України.

Щодо питання 7

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня № 808 - ІХ «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої ст. 1 Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) – суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) –визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники – суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби з розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а»–«н» п.п. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення п. 198.5 ст.198 та ст. 199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Відповідно до п. 28 частини першої ст. 1 Закону № 808 співвиконавці це суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).

На вимогу Закону № 808 Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України створено Електронний реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), який функціонує  з 9 серпня 2021 року.

Процедуру створення, функціонування та ведення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) (далі - реєстр), а також механізм включення до нього суб’єктів господарювання, внесення змін до відомостей про суб’єктів господарювання, включених до реєстру та виключення таких суб’єктів господарювання з реєстру визначає Порядок створення, функціонування та ведення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), внесення до нього суб’єктів господарювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 233 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2025 № 1683).

Отже для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, передбаченого п.п. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, співвиконавці державного контракту повинні відповідати визначенню, яке міститься в Законі № 808.

Таким чином, якщо Товариство є співвиконавцем державного контракту у розумінні норм, визначених Законом № 808, а товари належать до категорії товарів оборонного призначення у розумінні норм, визначених п. 29 ст. 1 Закону № 808, та класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» - «н» п.п. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, і при цьому не підпадають під виключення, передбачені у таких абзацах ПКУ, то операція Товариства як співвиконавця державного контракту з постачання виконавцю державного контракту на митній території України товарів, які використовуватимуться виконавцем державного контракту для виробництва товарів оборонного призначення з метою їх подальшого постачання державному замовнику у межах державного контракту, підлягатиме звільненню від оподаткування ПДВ.

Щодо визначення, чи суб’єкт є співвиконавцем державного контракту (договору) товариству доцільно звернутися до Міністерства оборони України як до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель.

Щодо питання 8

Відповідно до п. 3.1ст. 3 ПКУ податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

При цьому зміна положень ПКУ може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ПКУ (п. 2.1 ст. 2 ПКУ).

Отже, зміна порядку визначення та сплати, зокрема, податку на прибуток може бути здійснена виключно шляхом внесення змін до Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).