Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ у разі оплати за рахунок державних коштів та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, частиною другою статті 14 Закону України від 17 квітня 2014 року № 1227-VII «Про суспільні медіа України» (далі – Закон № 1227) передбачено, що Товариство може фінансуватися за рахунок, зокрема, державного і місцевого бюджетів.
Товариство є одержувачем бюджетних коштів, які складають близько 90% від усіх надходжень грошових коштів Товариства.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи зобов’язане Товариство нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ на повну суму отриманих бюджетних коштів, витрачених на придбання активів, робіт, послуг, які призначаються для використання в оподатковуваних ПДВ операціях;
2) чи зобов’язане Товариство наприкінці звітного періоду скласти зведену податкову накладну на суму, яка відповідає частці використання таких придбаних за рахунок бюджетних коштів активів, робіт, послуг в неоподатковуваних ПДВ операціях?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону № 1227 держава забезпечує належне фінансування Товариства, яке передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України.
Отже, для цілей оподаткування ПДВ Товариство може використовувати поняття, визначені БКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
У разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненнях, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 2
ПКУ не передбачено будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198, пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ для платників ПДВ, які отримують бюджетні кошти для фінансування витрат на придбання товарів/послуг, необоротних активів.
Отже, якщо придбані Товариством з ПДВ товари/послуги призначені для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, то податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198, пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ при придбанні таких товарів/послуг, необоротних активів (в т.ч. за рахунок бюджетних коштів) не нараховуються.
Якщо суми ПДВ, нараховані (сплачені) Товариством у зв’язку з придбанням товарів/послуг, необоротних активів (в т.ч. за рахунок бюджетних коштів) підлягають включенню до складу податкового кредиту на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, то згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ виникає у Товариства, якщо такі товари/послуги використовуються (частково використовуються) у неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
При цьому Товариство не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду повинно скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін відповідну зведену податкову накладну на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання товарів/послуг, необоротних активів, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |