X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.04.2026 р. № 2261/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо окремих питань перебування на спрощеній системі оподаткування у разі реалізації пошкодженої електротехнічної сталі, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 3 % та займається транспортно-експедиційною діяльністю у сфері вантажних перевезень. Основний вид діяльності КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

         Відповідно до договору транспортного експедирування Клієнту були надані  послуги по організації перевезення електротехнічної сталі від закордонного пункту  передачі вантажу до складу Клієнта. Проте, в процесі перевезення було надано пошкодження вантажу. Після компенсування вартості Товариством, Клієнт передав пошкоджену електротехнічну сталь (код УКТ 7225110000), яку Товариством взято на баланс.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. При реалізації пошкодженої електротехнічної сталі «Звичайному» підприємству як правильно нарахувати ПДВ: від суми продажу цієї сталі (вона буде складати орієнтовно 6000-8000 грн за 1032 кг) або брати до уваги потрібно  суму з Вимог  (сплаченої суми пошкодженої сталі) та по якій ставці 20 % або без ПДВ?
  2. Має потрібність в будь-яких дозволах (ліцензіях) тощо: у Товариства - як продавця, так як не має відкритого відповідного КВЕДу та у покупця?
  3. Чи може операція завадити Товариству в подальшому знаходитися на єдиному податку?

 

Товариством не надано підтверджуючих документів та достатньої інформації для однозначної ідентифікації суті операції, що ним здійснюється, ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Відносини, що виникають у процесі збирання, заготівлі та здійснення операцій з металобрухтом регулює Закон України від 5.05.1999 № 619-XIV «Про металобрухт» (далі – Закон № 619).

Статтею 1 Закону № 619 визначено, зокрема:

металобрухт – металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів;

власник металобрухту – юридична або фізична особа, яка володіє, користується і розпоряджається належним їй металобрухтом у межах, визначених законом;

купівля та/або реалізація металобрухту - діяльність, пов’язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов’язань;

спеціалізовані підприємства - суб’єкти господарювання всіх форм власності, що здійснюють заготівлю та/або переробку (надають послуги з переробки) металобрухту, відповідають вимогам цього Закону, у тому числі мають власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб’єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб.

Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом (далі - Перелік), - інформація про спеціалізовані підприємства, спеціалізовані металургійні переробні підприємства та їхні приймальні пункти, суб’єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту, та їхні приймальні пункти (абзац двадцятий статті 1 Закону № 619).

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов’язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року (частина тринадцята статті 4 Закону № 619).

Частиною вісімнадцятою статті 4 Закону № 619 визначено, що  внесення інформації про суб’єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту та/або операції з металобрухтом, до Переліку здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, за затвердженою ним формою в повідомному порядку.

У розділі II Закону № 619 зазначено вимоги до суб’єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту та операції з металобрухтом.

 

Суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту вимогам нормативно-правових актів (частина перша статті 6 Закону № 619)

 

Щодо першого питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу). 

Порядок визначення бази оподаткування ПДВ при постачанні товарів/послуг встановлено пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу.

Так, відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу V Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів -виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу встановлено, що тимчасово до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 із змінами і доповненнями (далі – Перелік).

Враховуючи викладене, при здійсненні платником податку (в т.ч. Товариством) операції з постачання товарів база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості таких товарів, але не нижче ціни придбання таких товарів.

У разі, якщо ціна придбання товару перевищує фактичну ціну постачання такого товару, постачальник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною товару.

При цьому, ПДВ застосовується у розмірі 20 відсотків та додається до вартості реалізованого товару (за виключенням випадку, коли такий товар належить до відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких підлягають звільненню від оподаткування ПДВ).

 

Щодо другого питання.

Питання щодо необхідності дозволу (ліцензії) при здійсненні операцій з пошкодженою електротехнічною сталю не відноситься до компетенції Державної податкової служби України. Товариство з даного питання може звернутися до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, який є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику.

 

Щодо третього питання.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу (пункт 291.3 статті 291 Кодексу).

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.         

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (абзац перший пункту 292.6 статті 292 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для платників єдиного податку третьої групи визначено статтею 292 Кодексу.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Так, відповідно до підпункту 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу  не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння,

Відповідно до підпункту 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання норм підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.

У разі якщо юридична особа – платник єдиного податку буде здійснювати діяльність з продажу металобрухту, що містить дорогоцінні метали у відповідності до Закону № 619, то такий суб’єкт господарювання зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Крім цього зазначаємо, що будь-яка господарська операція, що спрямована на отримання доходу і проводиться суб’єктом господарювання самостійно або через свої відокремлені підрозділи відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є господарською діяльністю. Тому, оцінка відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій здійснюється в межах перевірки контролюючого органу відповідно до вимог Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункту 52.2 статті 52 Кодексу).