Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.04.2026 р. № 2265/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі – Товариство)
від  № (вх. ДПС №  від) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення, Товариство здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи має право Товариство здійснити повернення коштів споживачу у безготівковій формі (на платіжну картку), якщо оплата за товар була здійснена у готівковій формі, за умови погодження зі споживачем?

2. Чи має право Товариство здійснити повернення коштів споживачу у готівковій формі, якщо оплата за товар була здійснена у безготівковій формі, за умови погодження зі споживачем?

3. Якою має бути форма погодження споживача на зміну форми повернення коштів:

– чи є обов’язковим отримання письмової заяви/підпису споживача;

– чи може така згода бути оформлена в електронній формі;

– чи достатньо усної згоди споживача, зафіксованої оператором служби підтримки?

4. Чи достатньо для підтвердження правомірності зміни форми повернення коштів наявності відповідної інформації у внутрішніх системах обліку Товариства та/або запису комунікації зі споживачем, чи необхідне оформлення окремого первинного документа?

5. У разі якщо оплата за товар була здійснена у готівковій формі, а повернення коштів здійснюється на платіжну картку споживача:

– яким чином Товариство має отримати реквізити платіжної картки споживача для здійснення такого повернення;

– чи є достатнім зазначення номера платіжної картки споживачем у письмовій заяві на повернення коштів;

– чи допускається використання інших способів отримання таких реквізитів (зокрема через електронні канали зв’язку, особистий кабінет, мобільні додатки, гаряча лінія, тощо);

– які вимоги до документального підтвердження отримання таких реквізитів для цілей податкового обліку та перевірок контролюючих органів?

 

Відповідь на питання 1 – 2.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій  та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265, суб’єкти господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через РРО / ПРРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункту 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547) реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Звертаємо увагу, що уніфікованої форми акту на видачу коштів покупцю  за повернений товар не має.

Пунктом 8 розділу III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Відповідно до принципу превалювання змісту над формою законодавством встановлено лише перелік відомостей, що має містити акт, який може бути складений у довільній формі. 

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО / ПРРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО / ПРРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій.

У випадку відсутності у суб’єкта господарювання книги обліку розрахункових операцій, рекомендуємо такі акти зберігати на місці проведення розрахунків.

Звертаємо увагу, що перелік документів, які посвідчують особу визначені статтею 13 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VІ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та є вичерпним.

Таким чином, з метою оптимізації ведення обліку доходів ДПС рекомендує у разі повернення покупцем товару здійснювати видачу коштів у тій же формі, в якій він був придбаний.

Водночас законодавством не встановлено обмежень щодо можливості суб’єкта господарювання здійснювати повернення коштів у готівковій або безготівковій формі в разі повернення товару, не зважаючи на те, в якій формі відбувся його продаж.

Щодо питання 3 – 5 зазначаємо, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, зокрема у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Таким чином, з питань взаємодії порядку погодження зі споживачами форми повернення коштів пропонуємо звернутися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Разом з цим як відповідь на питання 5.4 в межах компетенції ДПС інформуємо, що в наведених у зверненні обставинах наявності акта про повернення коштів буде достатньо, а спосіб в якій буде отримана інформація від споживача не має значення в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.