X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.04.2026 р. № 2286/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

       Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення        щодо визнання простроченої кредиторської заборгованості та дати такого визнання у складі доходів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

       Підприємство має кредиторську заборгованість за товар, який був отриманий і оприбуткований на склад 02.12.2021 року. Строк сплати згідно з договором настав 03.01.2022 року. Станом на 01.10.2024 року підписано Акт звірки розрахунків з постачальником.

       Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру, постачальник має у складі засновника юридичну особу (частка 75%), яка зареєстрована в російській федерації.

       Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

       Якою датою маємо визнати кредиторську заборгованість безнадійною і списати в доходи підприємства?

       Перш за все слід зазначити, що в Україні запроваджено низку санкційних заходів проти держави – агресора та пов’язаних з нею осіб. Так, Національний банк України  постановою від 24.02.2026 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами) заборонив видаткові операції для розрахунків із суб’єктами господарювання, пов’язаними з російською федерацією.

       Так, пунктом 15 Постанови № 18 визначено зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України переліку певних операцій.

       Крім того, Кабінет Міністрів України постановою від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» (зі змінами) (далі – Постанова № 187), ввів мораторій на виконання зобов’язань перед особами, пов’язаними з російською федерацією.  

       Пунктом 1 Постанови № 187 визначено: для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, мораторій (заборону), зокрема, на:

       1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов’язані з державою-агресором):

       громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

      юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

      юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;

      юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов’язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

       Водночас зазначаємо, що для цілей оподаткування визначено ознаки безнадійної заборгованості (п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

       При цьому, у разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у            п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.

       Безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

       Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

       Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

       Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

       Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

       Отже, платник податку на прибуток визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств виходячи з показників фінансової звітності, визначених відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

       При цьому відповідно до п. 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу», фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності російської федерації та її резидентів відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів" і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності російської федерації та її резидентів.

       Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

       Отже, питання порядку списання кредиторської заборгованості і відображення її у складі доходів згідно з правилами бухгалтерського обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України.

       Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).