Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.04.2026 р. № 2289/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємство здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі, зокрема реалізацію стартових пакетів операторів мобільного зв’язку України. Підприємство придбаває у постачальників (операторів мобільного зв’язку або їх офіційних дистриб’юторів) стартові пакети з метою їх подальшого перепродажу.

При подальшій реалізації стартових пакетів кінцевим споживачам Підприємство застосовує реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) / програмні РРО (далі – ПРРО) та формує фіскальні чеки, при цьому умови купівлі та подальшого перепродажу стартових пакетів у зверненні Підприємства не зазначено.

Враховуючи зазначені у зверненні фактичні обставини, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію (в контексті звернення) з таких питань:

1. «Щодо відображення у фіскальному чеку: чи зобов’язане Підприємство при реалізації стартових пакетів кінцевим споживачам відображати у фіскальному чеку окремим рядком суму збору на обов’язкове державне пенсійне страхування чи включати суму збору виключно до складу ціни товару без окремого відображення?».

 

 

 

2. «Щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ): враховуючи те, що при придбанні стартових пакетів сума збору на обов’язкове державне пенсійне страхування не включається постачальником до бази оподаткування ПДВ, зазначений збір фактично сплачується Підприємством у складі загальної вартості товару, просимо роз’яснити, чи включається сума такого збору до бази оподаткування ПДВ при подальшому продажу стартових пакетів кінцевим споживачам?».

Щодо питання 1.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій
(далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 8 Закону № 265 встановлено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (зі змінами) (далі – Положення № 13), визначає обов’язкові реквізити розрахункових документів / електронних розрахункових документів.

Відповідно до Положення № 13, одними із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) є:

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

 

Зазначення у фіскальних касових чеках на товари (послуги) суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування Положенням № 13 не передбачено.

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання 1 в контексті звернення повідомляємо, що при реалізації стартових пакетів кінцевим споживачам, у Підприємства відсутній обов’язок відображати у фіскальних касових чеках на товари (послуги) суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Щодо питання 2.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 розділу І Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Відповідно до статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

 

 

 

Згідно з пунктом 10 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) послугами мобільного зв’язку вважаються електронні комунікаційні послуги, що ініціюються та надаються кінцевому користувачу послуг із застосуванням його мобільного кінцевого (термінального) обладнання, яке є радіообладнанням, може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення електронної комунікаційної мережі та з’єднується з ними з використанням радіозв’язку.

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання 2 в контексті звернення повідомляємо, що якщо згідно з умовами відповідного цивільно-правового договору постачання (продаж) стартових пакетів операторів мобільного зв’язку України здійснюється в межах надання послуг стільникового рухомого (мобільного) зв’язку, то при здійсненні платниками ПДВ операцій з постачання (продажу) таких пакетів кінцевим споживачам, базу оподаткування ПДВ необхідно визначати відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу, а саме виходячи з договірної вартості таких послуг з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, за виключенням, зокрема збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, відповідно до статті 36 розділу І Кодексу платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність Кодексу здійснюваних ними операцій.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

___________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.