Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.04.2026 р. № 2292/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство планує зареєструватися як платник ПДВ та укласти договори доручення, зокрема з:

резидентом – платником ПДВ (далі – Довіритель 1), який надає послуги оренди нерухомості в Україні;

нерезидентом, який не зареєстрований в Україні як платник ПДВ, та який надає в Україні послуги управління, підтримки клієнтів та клієнтського сервісу, які надаються, зокрема, через мережу Інтернет (далі – Довіритель 2). 

Згідно з умовами зазначених договорів Довіритель 1 та Довіритель 2 доручають Товариству (повіреному) здійснювати приймання коштів від фізичних осіб – покупців послуг, які постачаються Довірителем 1 та Довірителем 2, та переказ цих коштів на банківські рахунки Довірителя 1 та Довірителя 2.

При цьому, постачання послуг покупцям здійснюватиме безпосередньо Довіритель 1 та Довіритель 2 без участі Товариства.

Довіритель 1 та Довіритель 2 виплачують Товариству винагороду за надання повіреним послуг з приймання платежів від покупців та їх переказ на банківські рахунки  Довірителя 1 та Довірителя 2.

Інформуючи про вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) які будуть податкові наслідки з ПДВ у Товариства (повіреного), який за договорами доручення за завданням Довірителя 1 та Довірителя 2 приймає кошти від покупців послуг з метою їх подальшого перерахування на рахунки Довірителя 1 та Довірителя 2, якщо безпосереднє постачання послуг покупцям здійснюватиме виключно Довіритель 1 та Довіритель 2 без участі Товариства (повіреного);

2) чи виникають у Товариства (повіреного) податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з вартості послуг, у випадку приймання на підставі Договору коштів від покупців послуг з метою їх подальшого перерахування на рахунок Довірителя 1 та Довірителя 2, якщо безпосередню поставку послуг покупцям здійснюватимуть виключно такі Довіритель 1 та Довіритель 2 без участі Товариства?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правові основи укладення договору доручення визначено статтями 1000 – 1010 ЦКУ.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (частина перша статті 1000 ЦКУ).

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (частина друга статті 1000 ЦКУ).

Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 1002 ЦКУ).

Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (частина друга статті 1002 ЦКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ встановлено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання послуг.

Так, місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 189.4 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 розділу V ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця та покупця товарів/послуг.

Отже, податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питання 1

Операція Товариства (повіреного) з постачання послуг Довірителю 1 (резиденту) за договором доручення (вчинення певних юридичних дій, у тому числі отримання грошових коштів від фізичних осіб – покупців та/або перерахування грошових коштів Довірителю 1) буде об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. За такою операцією Товариство (повірений) буде зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із суми винагороди повіреного, а також скласти на Довірителя 1 податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Водночас, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг Товариством (повіреним) Довірителю 2 (нерезиденту) залежить від визначення місця постачання та категорії таких послуг.

Якщо послуги Товариства (повіреного) згідно з договором доручення (вчинення певних юридичних дій, у тому числі отримання грошових коштів від фізичних осіб – покупців та/або перерахування грошових коштів Довірителю 2) за своєю фактичною сутністю належать до категорії послуг, визначених пунктом 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то місце їх постачання визначатиметься за межами митної території України, та, відповідно, операція Товариства з постачання таких послуг Довірителю 2 (нерезиденту) не буде об’єктом оподаткування ПДВ.

У випадку, якщо послуги, які Товариство (повірений) планує надавати нерезиденту згідно з договором доручення (зокрема, вчинення певних юридичних дій, у тому числі отримання грошових коштів від фізичних осіб – покупців та/або перерахування грошових коштів Довірителю 2), за своєю фактичною сутністю не належать до категорії послуг, визначених у пунктах 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то така операція підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку, оскільки місцем постачання таких послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V ПКУ буде митна територія України.

При здійсненні такої операції Товариство (повірений) буде зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відсотків від суми винагороди повіреного, а також скласти на Довірителя 2 (нерезидента) податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

З питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг та/або визначення коду для таких послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Щодо питання 2

У випадку, якщо згідно з умовами договорів доручення Товариство (повірений) безпосередньо не постачатиме послуги покупцям, а фактичним постачальником таких послуг покупцям будуть Довіритель 1 та Довіритель 2, то при отриманні Товариством (повіреним) грошових коштів від покупців як оплати за поставлені Довірителем 1 та Довірителем 2 послуг або передоплати (авансу) за послуги, що будуть поставлені Довірителем 1 та Довірителем 2, для цілей подальшого їх перерахування Довірителю 1 та Довірителю 2 обов’язку щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних у Товариства (повіреного) не виникатиме (за винятком суми винагороди (плати), якщо така винагорода згідно з договором  доручення вираховуватиметься із вказаних грошових коштів як оплата вартості послуг (вчинення певних юридичних дій), що постачаються Товариством (повіреним) Довірителю 1 та Довірителю 2).

Щодо індивідуальних податкових консультацій, на які посилається Товариство у своєму зверненні, слід зазначити, що такі індивідуальні податкові консультації були надані іншим платникам податку у відповідь на їх звернення та виходячи із обставин, наведених у таких зверненнях.

Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин має розглядатися з урахуванням договірних умов та суттєвих обставин щодо здійснених господарських операцій, а також первинних документів, оформлених за такими операціями.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).