Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2026 р. № 2325/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та податку на прибуток підприємств у разі отримання коштів у вигляді гранту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство приймало участь у бюджетній програмі «СвітлоДім» та отримало грантові кошти для закупівлі інверторів, акумуляторів, сонячних фотоелектричних модулів (панелей).

Товариство зареєстроване платником ПДВ та податку на прибуток підприємств.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи є отриманий грант цільовим фінансуванням, чи є отримання гранту підставою для виникнення об’єкта оподаткування ПДВ, чи включається грант до складу доходу, оскільки це бюджетні кошти;
2. чи відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, нараховані/сплачені ТОВ при здійсненні операцій з придбання інверторів, сонячних фотоелектричних модулів (панелей) за рахунок коштів гранту?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Разом з тим звернення не описує фактичну сутність господарських операцій з отримання грантових коштів в рамках бюджетної програми «СвітлоДім». Для більш конкретної відповіді стосовно питання, чи можна вважати таку державну допомогу бюджетним грантом, необхідним є аналіз конкретних документів, що підтверджують обставини та порядок отримання такої допомоги.

Водночас ДПС повідомляє, що згідно з пунктом 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012р. №456/20769 (далі – Інструкція № 333),  поточні видатки одержувачів  бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за  кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Пунктом 1.6 Інструкції № 333 визначено, що субсидії – це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств. Трансфертні платежі – це невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Відповідно до підпункту 2.4.1 пункту 2.4 Інструкції № 333 код 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» включає:

1) субсидії підприємствам (установам та організаціям), поточні видатки одержувачів бюджетних коштів;

2) дотації сільськогосподарським товаровиробникам;

3) субсидії на покриття збитків підприємств, фінансову підтримку підприємств на безповоротній основі, а також інші субсидії;

4) відшкодування відсотків за користування кредитами;

5) державна підтримка громадських організацій;

6) поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям);

7) гранти, що надаються на безоплатній та безповоротній основі для реалізації проектів.

Відповідно до підпункту 14.1.277¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом.

Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно, для застосування положень ПКУ щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:

1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку, умовам наведеного вище визначення (підпункт 14.1.277¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ), зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів міжнародної технічної допомоги, для реалізації чітко визначеної програми або проекту у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах

та

2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.

Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» (зі змінами та доповненнями) (далі – Перелік № 867).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненнях, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо цільова допомога у вигляді коштів або майна, які надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, відповідає напрямкам, встановленим підпунктом 14.1.277¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, та надавачем такої допомоги є особа, яка включена до Переліку № 867, то такий грант є бюджетним.

Щодо включення гранту до складу доходу

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Відповідно до підпункту 140.4.8. пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому у разі коли отриманий платником грант не підпадає під визначення бюджетного гранту відповідно до підпункту 14.1.277¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, то різниці для коригування фінансового результату до оподаткування за таким грантом не виникають.

Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання порядку відображення в бухгалтерському обліку операцій з отримання грантових коштів в рамках цільового фінансування належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо виникнення об’єкту оподаткування ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі) (підпункт 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Таким чином, для цілей оподаткування ПДВ об’єкт оподаткування визначається відповідно до статті 185 розділу V ПКУ. При цьому об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг.

Отже, отримання Товариством бюджетних коштів у вигляді гранту не є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні норм, визначених статтею 185 розділу V ПКУ, якщо вони виділяються без вимоги постачання товарів/послуг.

Тобто, у разі якщо кошти, що отримує Товариство у вигляді гранту, не є оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, що безпосередньо постачаються Товариством (в тому числі третім особам), то при отриманні таких коштів обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у Товариства не виникатиме.

Щодо можливості застосування в описаній ситуації підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ ДПС зазначає, що операція з виплат у грошовій формі, зокрема заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), субсидій, дотацій за рахунок бюджетів не буде об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ у суб’єкта, який здійснює їх виплату, а не в особи (Товариства), яка отримує такі кошти.

Щодо питання 2

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Отже, суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку при придбанні товарів/послуг (акумуляторів, сонячних фотоелектричних модулів (панелей) тощо)), в тому числі за рахунок грантових коштів, можуть бути віднесені Товариством до складу податкового кредиту на підставі зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних, за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).