Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2026 р. № 2328/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює господарську діяльність з виробництва та експорту галантерейних виробів (сумок та аксесуарів). Експорт здійснюється міжнародними експрес-відправленнями через поштового оператора. Вартість окремих відправлень не перевищує еквівалент 150 євро.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи має право Товариство застосовувати нульову ставку ПДВ згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ при експорті товарів вартістю до 150 євро за умови добровільного оформлення митної декларації (типу ЕК10);

2) чи є реєстри міжнародних експрес-відправлень поштового оператора та CN23 (Customs Declaration) достатніми документами для підтвердження права на застосування нульової ставки ПДВ без оформлення окремої митної декларації;

3) в якому рядку податкової декларації з ПДВ відображати такий експорт: у рядку 5 чи у рядку 2.1 податкової декларації з ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і частина друга статті 1 розділу I МКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частини шостої статті 257 розділу VIII МКУ умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються МКУ та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Загальні правила переміщення (пересилання) міжнародних поштових та експрес-відправлень через митний кордон України визначено статтею 233           розділу VI МКУ.

Правила декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, визначено статтею 236 розділу VI МКУ.

Так, у порядку, передбаченому статтею 236 розділу VI МКУ, допускається також поміщення у митний режим експорту товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, шляхом подання оператором поштового зв'язку або експрес-перевізником додаткового реєстру міжнародних поштових або експрес-відправлень у разі, якщо:

1) на товари не встановлено вивізне мито;

2) на товари не встановлено обмеження щодо їх вивезення за межі митної території України відповідно до статті 197 розділу VІ МКУ.

Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 236 розділу VI МКУ реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень є документами, що замінюють митну декларацію. Натомість зазначені положення МКУ не містять норм про те, що реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень є митними деклараціями.

Пунктом 20 частини першої статті 4 розділу I МКУ визначено, що митна декларація – заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених МКУ для митних режимів.

Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами та громадянами, визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).

Згідно з пунктом 2 Положення № 450 товари декларуються шляхом подання митному органу:

митної декларації за формою єдиного адміністративного документа відповідно до додатка I до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами 1987 року (далі – митна декларація за формою єдиного адміністративного документа);

або митної декларації М-16;

або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;

або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;

або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;

або тимчасового та/або додаткового реєстру міжнародних поштових та експрес-відправлень;

або митної декларації CN 22 чи CN 23 за формою, встановленою актами Всесвітнього поштового союзу;

або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює.

Відповідно до пункту 3 Положення № 450 митна декларація за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється, зокрема, на:

товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 150 євро;

товари незалежно від їх митної вартості за бажанням декларанта.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Під вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ                       (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Підпунктом 196.1.16 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ визначено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за            № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Згідно з підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 податкової декларації з ПДВ вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов'язковим є подання додатку 5 (Д5).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, МКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.

 

Щодо питань 1 і 3

 

Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро (у тому числі якщо доставка (вивезення) товарів за межі митної території України здійснюється в міжнародному поштовому або експрес-відправленні), не є об'єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, нульова ставка ПДВ до таких операцій не застосовується.

Дані щодо таких операцій необхідно відображати у рядку 5 податкової декларації з ПДВ згідно з вимогами, визначеними у Порядку № 21.

 

Щодо питання 2

 

З огляду на норми підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ для цілей застосування нульової ставки ПДВ до операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту необхідним документом є належним чином оформлена (відповідно до вимог МКУ) митна декларація, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, і, відповідно, не передбачено, що таким документом можуть бути реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).