Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2026 р. № 2336/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на рекультивацію земельної ділянки, на якій розміщено звалище та, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3  п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ здійснює господарську діяльність з надання послуг з управління побутовими відходами на території «»  міської територіальної громади, основний вид діяльності – збирання безпечних відходів.

ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах та веде бухгалтерський облік згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

ТОВ здійснює господарську діяльність на земельній ділянці, на якій розміщене звалище твердих побутових відходів (далі – Звалище або Об’єкт).

ТОВ як оператор Звалища має вчинити дії щодо розроблення проєкту рекультивації (реконструкції) Звалища. Планова дата закриття Об’єкта – 2034 рік.

Обов’язок з проведення рекультивації Звалища передбачений чинним природоохоронним законодавством України, в тому числі означеними законодавчими актами, а тому є юридично та конструктивно обумовленим зобов’язанням ТОВ.

Зазначені зобов’язання ТОВ має відображати у складі витрат середньозваженого тарифу на послуги з управління побутовими відходами, які є державно-регульованими цінами та підлягають щорічному перегляду та затвердження (01 січня – 31 грудня, календарний рік), в тому числі звітуванню у розрізі використання кожної із статей витрат.

ТОВ формує та відображає у бухгалтерському обліку забезпечення (резерв) на рекультивацію земельної ділянки, на якій розміщено Звалище – з метою рівномірного розподілу майбутніх витрат протягом усього строку експлуатації Об’єкта.

 Резерв формується шляхом щорічних нарахувань.

У процесі використання зазначеного резерву може виникати ситуація, коли фактично понесені витрати на часткову рекультивацію або на виконання поточних природоохоронних заходів перевищують накопичений залишок забезпечення. У такому разі сума перевищення (різниця між фактичними витратами та залишком резерву) не може бути списана за рахунок забезпечення (через його недостатність) і тому відноситься безпосередньо на витрати поточного звітного (податкового) періоду у бухгалтерському обліку.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування, (відповідно до ст. 139 Кодексу або інших норм розділу III Кодексу) щодо суми витрат на рекультивацію земельної ділянки, на якій розміщено Звалище, яка перевищує залишок сформованого забезпечення (резерву) на рекультивацію та списується безпосередньо на витрати поточного звітного (податкового) періоду у бухгалтерському обліку?

         чи є правомірним твердження, що такі витрати у розмірі суми перевищення зменшують об’єкт оподаткування податком на прибуток виключно через бухгалтерський фінансовий результат – без будь-якого окремого збільшення фінансового результату на підставі п.п. 139.1.1  п. 139.1 ст. 139 Кодексу, оскільки вони не є витратами на «формування забезпечення» у розумінні цієї норми?

 

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, не підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування, (відповідно до п.п. 139.1.1 та п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу) щодо суми витрат на рекультивацію земельної ділянки, на якій розміщено Об’єкт, яка перевищує залишок сформованого забезпечення (резерву) на рекультивацію та списується безпосередньо на витрати поточного звітного (податкового) періоду у бухгалтерському обліку.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

З питання формування витрат у бухгалтерському обліку на суму перевищення залишку резерву на рекультивацію земельної ділянки, на якій розміщений Об’єкт, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.         

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).