Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.04.2026 р. № 2367/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянуло звернення щодо податкових наслідків з податку на додану вартість (далі – ПДВ) в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на прибуток та  податку на додану вартість (далі – ПДВ), має філіальну структуру (філії) яким делеговано право складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні. При цьому кожна філія здійснює окрему господарську діяльність. Існують випадки, коли реквізити отриманих від постачальника товарів/послуг та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних містять помилки (зокрема, зазначено найменування філії, проте індивідуальний податковий номер та код ЄДРПОУ головного підприємства, при цьому номер філії не зазначено, або зазначено назва та податковий номер філії, проте номер філії не зазначено).

Враховуючи зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право Товариство включити суму ПДВ до податкового кредиту за такими податковими накладними?

2) чи вважаються зазначені у зверненні податкові накладні такими, що складені з порушенням норм ПКУ?

3) чи є обов’язковими виправлення помилок у зазначених податкових накладних шляхом складання розрахунку коригування?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів при придбанні товарів/послуг філією) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л»  пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема  такими реквізитами є:

податковий номер платника податку (продавця та покупця), а у разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, -покупця (отримувача) товарів/послуг;

індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1307, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів / послуг та проводять розрахунки з постачальниками / споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

У разі постачання товарів / послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Отримувач (покупець)» спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору.

У разі постачання товарів / послуг філії (структурному підрозділу) платника податку, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору, при складанні податкової накладної у рядку «Номер філії отримувача (покупця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу), а у рядках «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) та «Податковий номер платника податку або серія  (за наявності) та номер паспорта» зазначаються дані головного підприємства – платника податку (пункт 7 Порядку № 1307).

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1307, у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.

Водночас слід зазначити, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1307 податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», зі змінами, (далі – Порядок № 1246).

Пунктом 10 Порядку № 1246 передбачено, що для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку – для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 03.08.2017 № 959/30827, зі змінами.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ визначено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-3

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг (Товариства) на підставі належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальником таких товарів / послуг податкових накладних, показники яких відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за фактом здійснення відповідної господарської операції з постачання таких товарів / послуг.

Якщо складені постачальником товарів / послуг та зареєстровані в ЄРПН на покупця (Товариство) податкові накладні містять помилки, які не заважають ідентифікувати здійснені операції (їх зміст, період, сторони, суму нарахованого податку, тощо), то такі помилки не можуть бути єдиною підставою для визнання податкових накладних такими, що складені з порушенням норм ПКУ, та відповідно не можуть бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі таких податкових накладних за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту.

При цьому, з метою виправлення помилок не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, зокрема, в реквізитах заголовної частини податкових накладних, постачальник таких товарів/послуг складає  і реєструє в ЄРПН відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, у яких, всі правильно заповнені реквізити податкових накладних повторюються, а реквізити, у яких допущено помилки, заповнюються без помилок (розділ А та Б не заповнюються).

Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг.

Достовірність формування податкового кредиту з ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).