Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Товариства з обмеженою відповідальністю «_________» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій із нарахування пені та штрафів за договором позики, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненнями Товариством допущено прострочення виконання зобов’язань щодо сплати процентів за договором позики, укладеним із компанією з управління активами, що діє від свого імені та за рахунок активів пайового недиверсифікованого венчурного фонду закритого типу. Умовами зазначеного договору передбачено нарахування пені за кожен день прострочення. Як повідомляється, у 2023 році до договору позики були внесені зміни, якими встановлено, що пеня нараховується за кожен день прострочення до повного виконання зобов’язання, що знімає обмеження, які були встановлені ст. 232 Господарського кодексу України під час дії такого нормативно-правового акту.
Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із таких запитань:
1. Чи необхідно Товариству, що здійснює коригування результату до оподаткування на всі різниці, зменшити фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму пені та штрафних санкцій, нарахованих на користь компанії з управління активами, що діє від свого імені та за рахунок активів пайового недиверсифікованого венчурного фонду закритого типу, відповідно до п.п. 135.2.1.9.2 п.п. 135.2.1.9 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу у разі, якщо зазначений фонд має статус платника податку на прибуток незалежно від того, чи підлягають доходи інституту спільного інвестування звільненню від оподаткування згідно з п. 141.6 ст. 141 Кодексу?
2. Чи є правомірним включення нарахованої пені за кожний день прострочення до моменту повного виконання зобов’язання до витрат Товариства з урахуванням договірних положень про незастосування шестимісячного обмежувального строку, визначеного ст. 232 Господарського кодексу України під час дії такого нормативно-правового акту?
Щодо запитань 1 та 2
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (5.3 ст. 5 Кодексу).
Зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення, оформлення та виконання правочинів суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, іншого законодавства у відповідній сфері діяльності.
Водночас повідомляємо, що питання забезпечення виконання зобов’язання регулюються главою 49 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини першої ст. 548 ЦКУ виконання зобов’язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша ст. 549 ЦКУ).
Правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осі визначає Закон України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (зі змінами) (далі – Закон № 4196).
На підставі п. 3 ст. 17 Закону № 4196 Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Крім того, зазначимо, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.91 ст. 141 Кодексу. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу (п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 Кодексу).
Згідно з п. 135.2 ст. 135 Кодексу базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 та п.п. 141.91.3 п. 141.91 ст. 141 Кодексу. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Так, підпунктом 135.2.1.9.2 п.п. 135.2.1.9 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу встановлено, що база оподаткування визначається, зокрема, як сума коштів та/або вартості майна (в тому числі необоротних активів), сплачених (переказаних) та/або наданого (наданих) нерезиденту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні), у зв’язку з погашенням зобов’язань за визнаними штрафами, пенею, неустойкою, відшкодуванням збитків, компенсацією неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь нерезидентів - пов’язаних осіб та/або нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав (територій), та/або нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.21 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Тож норми п.п. 135.2.1.9.2 п.п. 135.2.1.9 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу застосовуються виключно резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах.
При цьому Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств, який сплачує цей податок у загальному порядку, фінансового результату до оподаткування за операціями з резидентами на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь платників податку на прибуток, у тому числі компанії з управління активами, що діє від свого імені та за рахунок активів пайового фонду.
Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Тож питання бухгалтерського обліку підприємством операцій із нарахування штрафів, пені, неустойок відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь інших суб’єктів господарювання, у тому числі компанії з управління активами, що діє від свого імені та за рахунок активів пайового фонду, належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |