Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2026 р. № 2386/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «__________» (далі – Кредитна спілка) щодо окремих питань оподаткування, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Кредитна спілка здійснює господарську діяльність згідно з КВЕД 64.92 (інші види кредитування).

Як повідомляється, для цілей ведення господарської діяльності Кредитної спілки виникла необхідність у використанні автомобіля, у зв’язку з чим розглядається можливість укладення договору оренди автомобіля з фізичною особою-підприємцем, який одночасно є директором Кредитної спілки.  

Враховуючи викладене вище, у зверненні Кредитної спілки поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Якщо голова правління Кредитної спілки як фізична особа-підприємець передає в оренду автомобіль такій Кредитній спілці та договір оренди передбачатиме, що орендодавець самостійно здійснює відповідне технічне обслуговування, страхування, забезпечує заправку автомобіля пальним, чи можуть витрати на оренду автомобіля за таких умов визнаватися господарськими та включатися до витрат Кредитної спілки?

2. Відповідно до Закону України від 14 липня 2023 року № 3254-IX «Про кредитні спілки» (зі змінами) та внутрішніх документів рішення щодо такої угоди приймається органом управління (наглядовою радою / правлінням) Кредитної спілки із зазначенням конфлікту інтересів та погодженням умов договору. З огляду на те, що директор Кредитної спілки є стороною договору як орендодавець, чи може договір оренди бути підписаний головою наглядової ради або іншим уповноваженим членом органу управління на підставі відповідного протоколу, і чи буде це правомірним?

3. Чи є необхідність у додаткових документах для підтвердження використання автомобіля у господарській діяльності (накази, службові завдання, звіти про виїзди)?

4. Чи існують податкові ризики у випадку оренди автомобіля у фізичної особи-підприємця, який одночасно є директором Кредитної спілки, за умови дотримання наведених процедур?

 

Щодо запитань 1 – 4

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, іншого законодавства у відповідній сфері діяльності.

Водночас згідно з частиною першою ст. 2 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Питання найму (оренди) майна регулюються главою 58 ЦКУ.  

При цьому відповідно до ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

За даними інформаційних систем ДПС Кредитна спілка є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток, як встановлено абзацом першим п. 44.2 ст. 44 Кодексу, використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з  абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями з резидентами з отримання в оренду майна (у вигляді автомобіля згідно зі зверненням) за плату з метою здійснення господарської діяльності.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож питання порядку бухгалтерського обліку підприємством операцій із отримання в оренду майна (у вигляді автомобіля згідно зі зверненням) за плату з метою здійснення господарської діяльності та їх документального підтвердження належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо оподаткування доходу фізичної особи – підприємця

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1                 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV Кодексу.

При цьому ст. 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до Кодексу (п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст. 177 Кодексу.

Доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п. 177.1 ст. 177 Кодексу).

Згідно з п. 177.8 ст. 177 Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, юридична особа при нарахуванні (виплаті) доходів фізичній особі – підприємцю звільняється від утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету з таких доходів, за умови, що зазначені доходи отримуються фізичною особою – підприємцем в межах його господарської діяльності та надано копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, а також у разі необхідності витягу з реєстру платників єдиного податку.

Разом з тим юридична особа (управитель) виконує функцію податкового агента в частині нарахування, утримання та перерахування до  бюджету військового збору з доходу фізичної особи – підприємця, а також відображення вказаного доходу у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок).

Форма податкового Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового Розрахунку (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).