Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2026 р. № 2388/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «_______» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з виконання угод про розподіл продукції, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Товариство є стороною (єдиним інвестором (оператором)) чотирьох угод про розподіл продукції, укладених із державою Україна відповідно до Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» (зі змінами) (далі – Закон № 1039). Зазначені угоди про розподіл продукції зареєстровані та взяті за своїм місцезнаходженням на облік для цілей оподаткування як окремі платники податку.

Товариство веде окремий податковий облік операцій в межах угод про розподіл продукції, визначає та сплачує податок на прибуток згідно з вимогами       ст. 336 Кодексу та подає окрему декларацію.

У результаті розподілу продукції Товариство відповідно до умов угоди отримує у власність компенсаційну та прибуткову продукцію та забезпечує її реалізацію.

Як повідомляється, фінансовий результат Товариства відповідно до фінансової звітності, що складається за міжнародними стандартами фінансової звітності, включає, зокрема, доходи та витрати, понесені в рамках діяльності з виконання угод про розподіл продукції. При цьому Товариство з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств від інших видів діяльності зазначає в податковій декларації з податку на прибуток підприємств фінансовий результат за звітний період, який скоригований на доходи та витрати від діяльності, пов’язаної із виконанням угод про розподіл продукції.  

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого запитання:

чи вірним є те, що продукція (прибуткова та компенсаційна), набута Товариством у власність у результаті розподілу продукції в рамках виконання угод про розподіл продукції, остаточно оподаткована податком на прибуток при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції, та її подальша реалізація не оподатковується повторно податком на прибуток підприємств відповідно до розділу ІІІ Кодексу, у зв’язку з чим доходи від реалізації такої продукції та витрати, що обліковуються в окремому обліку з виконання угод про розподіл продукції, виключаються з фінансового результату Товариства для цілей складання Товариством податкової декларації з податку на прибуток підприємств від діяльності, не пов’язаної із виконанням угод про розподіл продукції?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

На створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції, спрямований Закон № 1039.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 1039 відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Як встановлено ст. 1 Закону № 1039 компенсаційна продукція – частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат та, у випадках, передбачених цим Законом, з урахуванням їх індексації.

Прибуткова продукція – це частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією.

З моменту розподілу продукції в пункті виміру інвестор набуває права власності на компенсаційну продукцію та визначену угодою частину прибуткової продукції; решта виробленої продукції залишається у власності держави (частина друга статті 20 Закону № 1039).

Інвестор має право вільно розпоряджатися частиною виробленої продукції, право власності на яку набуто ним відповідно до умов угоди, в тому числі: самостійно визначати умови реалізації (зокрема право на вільний вибір покупця), продавати за вільними цінами в Україні та за її межами (експортувати), обмінювати, передавати безоплатно та здійснювати будь-які інші операції щодо такої продукції. На таку продукцію не поширюються режим ліцензування та квотування під час експорту та аналогічні обмеження під час реалізації її на території України (абзац перший частини першої статті 22 Закону № 1039).

Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції визначені розділом XVIII Кодексу.

Протягом строку дії угоди про розподіл продукції та в межах діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, оподаткування інвестора (оператора) здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених розділом XVIII Кодексу та угодою про розподіл продукції. У разі розбіжностей між положеннями               розділу XVIII Кодексу та іншими положеннями Кодексу застосовуються правила, передбачені розділом XVIII Кодексу (абзац чотирнадцятий п. 335.1 ст. 335 Кодексу).

Відповідно до п. 335.2 ст. 335 Кодексу під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.

Після реєстрації інвестора (оператора) і угоди про розподіл продукції як платника податку інвестор зобов’язаний складати і подавати передбачені законодавством податкові декларації і звіти, нести відповідальність за належне виконання своїх обов’язків, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, у порядку і розмірах, встановлених Кодексом. Податкові декларації і звіти подаються інвестором за кожним податком, збором, платежем окремо від звітів за результатами діяльності, не пов’язаної з виконанням угоди про розподіл продукції.

Згідно з п. 335.4 ст. 335 Кодексу податковий облік, пов’язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до Кодексу та угоди та окремо від обліку інших видів діяльності.

Якщо окремий облік не ведеться, застосовується порядок оподаткування без урахування особливостей, передбачених розділом XVIII Кодексу.

Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 Кодексу. 

Податок на прибуток згідно з п. 336.1 ст. 336 Кодексу сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених Кодексом на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 Кодексу та особливостей, встановлених цим пунктом.

Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.

Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.

Згідно з абзацом другим п.п. «г» п. 336.1 ст. 336 Кодексу інвестор (оператор) визначає податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті за підсумками кожного звітного податкового періоду, на підставі даних податкового обліку.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 336.1 ст. 336 Кодексу податок на прибуток підприємств від інших видів діяльності, не пов’язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, сплачується інвестором відповідно до розділу III Кодексу.

Інвестор зобов’язаний вести окремий податковий облік податку на прибуток підприємств, одержаного від виконання угоди про розподіл продукції, та податку на прибуток підприємств, одержаного від інших видів діяльності, не пов’язаних з виконанням цієї угоди.

Згідно з п.п. «е» п. 336.1 ст. 336 Кодексу базовим податковим (звітним) періодом з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції є календарний квартал.

Інвестор (оператор) подає щоквартально податкову декларацію з податку на прибуток за кожний звітний податковий квартал. Правило про складання податкової звітності та розрахунок об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком не застосовується.

Податок на прибуток підприємств за звітний період сплачується інвестором (оператором) до відповідного бюджету у строк, визначений для квартального податкового періоду.

Відповідно до п. 339.1 ст. 339 Кодексу бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (наданням послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності з метою уникнення подвійного відображення компенсаційних витрат інвестора. Порядок такого обліку, перелік звітів, зокрема з метою відшкодування витрат інвестора та розрахунку податку на прибуток, визначається угодою про розподіл продукції.

Звіти інвестора про діяльність, пов’язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов’язковій щорічній аудиторській перевірці (п. 339.2 ст. 339 Кодексу).

Слід зазначити, що згідно з абзацом сьомим п. 335.1 ст. 335 Кодексу податкові зобов’язання не виникають, зокрема, у разі продажу або іншого відчуження інвестором (оператором) компенсаційної та/або прибуткової продукції, крім податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з постачання компенсаційної та/або прибуткової продукції, набутої інвестором (оператором) у власність внаслідок її розподілу за угодою, та прибуткової продукції, належної державі і переданої інвестору (оператору) для подальшого продажу, які визначаються з урахуванням ст. 337 Кодексу.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції затверджено наказом Міністерства фінансів України                від 09.06.2021 № 332 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 серпня 2021 року за № 1038/36660.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11. 2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (зі змінами).

Отже, платник податку на прибуток підприємств, що є інвестором за угодою про розподіл продукції, визначає об’єкт оподаткування цим податком під час виконання такої угоди та сплачує податок на прибуток від зазначеної діяльності згідно зі ст. 336 Кодексу.   

При цьому у інвестора (оператора) протягом строку дії угоди про розподіл продукції податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств                      не виникають за операціями з продажу або іншого відчуження таким інвестором (оператором) компенсаційної та/або прибуткової продукції, набутої ним у власність.

Податок на прибуток підприємств від інших видів діяльності, не пов’язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, сплачується інвестором (оператором) відповідно до розділу III Кодексу.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Водночас Кодексом не передбачено різниць для коригування підприємством - платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями із здійснення ним як інвестором (оператором) діяльності за угодою про розподіл продукції при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за іншими видами діяльності у порядку, встановленому розділом III Кодексу.

Разом з тим пунктом 46.4 ст. 46 Кодексу передбачено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).