Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2026 р. № 2393/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення на  отримання індивідуальної податкової консультації щодо відображення в обліку вартості комунальних послуг, які відшкодовуються орендарями нежитлових приміщень, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство надає в оренду частину нежитлового приміщення орендарю «А» бюджетній установі, який напряму уклав договори з постачальниками електроенергії, води і газу. У подальшому  штат працівників орендаря «А» зменшився, у зв’язку з чим вивільнились орендовані приміщення та Підприємство уклало нові договори оренди.

При цьому, нові орендарі перераховують на рахунок Підприємства кошти на відшкодування комунальних послуг, які в подальшому перераховуються на рахунок орендаря «А».

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи буде правильним, що відшкодування вартості комунальних послуг орендарі повинні перераховувати напряму орендарю «А»?

2. Чи включати в дохід кошти на відшкодування комунальних послуг, які отримані на рахунок Підприємства та відразу перераховані орендарю «А»?

3. Як Підприємству (платник ПДВ) обліковувати кошти відшкодування комунальних послуг Фонду який не є платником ПДВ, якщо дані суми включаються в дохід?

4. Чи складати податкову накладну на вище перераховані операції?

Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та виконання правочинів, у тому числі щодо виробництва та реалізації електричної енергії в умовах функціонування ринку електричної енергії, не належать до компетенції ДПС і регулюються нормами цивільного законодавства та іншими спеціальними нормативно-правовими актами у відповідній сфері.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (5.3 ст. 5 Кодексу).

Частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (частина друга ст. 759 ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 760 ЦКУ  предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша ст. 762 ЦКУ).

Правові, економічні та організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, передачею права на експлуатацію такого майна, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» (далі – Закон № 157).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 157 орендарем є фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавцем - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п. 12 частини першої ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Отже, порядок укладання договорів оренди майна та умови компенсації витрат власнику (балансоутримувачу) такого майна регулюються нормами ЦКУ, іншими нормативно правовими актами та не належать до компетенції ДПС. 

Щодо питань 1, 2.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з відшкодування орендодавцю вартості комунальних послуг, у тому числі які у подальшому компенсуються третім особам, якими безпосередньо укладено договори з надавачами таких послуг.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формування фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств/

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, питання щодо відображення у бухгалтерському обліку сум компенсацій, отриманих від орендарів за споживання комунальних послуг, належить до компетенції Міністерства фінансів України, як головного регулятора з питань бухгалтерського обліку.

Щодо питань 3, 4.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст.  201 Кодексу).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Операція з надання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, відповідно до п.п. б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу є операцією з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 Кодексу). Орендар у вартості орендної плати за нерухоме майно має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як витрати на оплату комунальних послуг.

Отже, якщо грошові кошти, отримані у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати комунальних послуг (за виключенням суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), за своєю економічною сутністю є оплатою вартості поставлених товарів/послуг (у тому числі послуг з оренди), то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ їх отримувачем (у тому числі за умови, що між сторонами укладено окремий договір про відшкодування орендарем понесених витрат балансоутримувача на сплату комунальних послуг), та при їх отриманні балансоутримувач зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (якщо отримання коштів є першою подією) та відповідно скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

У разі якщо відшкодування сум комунальних послуг по об'єкту оренди отримує орендодавець – бюджетна установа, такі кошти, як складова витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, до бази оподаткування не включаються та ПДВ не оподатковуються. У такому випадку балансоутримувач не нараховує ПДВ на суму такої компенсації і не складає податкову накладну.

Разом з тим, кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).