Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2025 р. № 2395/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             щодо оподаткування грантів, отриманих для переробних підприємств, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство отримало грант для переробних підприємств на придбання обладнання, яке введено в експлуатацію, та здійснюється нарахування амортизації. 

Підприємство  просить надати індивідуальну податкову консультацію  щодо порядку відображення в податковому обліку операцій з отримання гранту, податкового кредиту за операцією з придбання обладнання за рахунок грантових коштів, а також впливу зазначених операцій на фінансовий результат до оподаткування.

Щодо податку на прибуток підприємств.

Бюджетним грантом згідно з п.п. 14.1.277¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу визнається цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Для застосування положень Кодексу щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:

1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку умовам наведеного вище визначення (п.п. 14.1.277¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу), зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів міжнародної технічної допомоги для реалізації чітко визначеної програми або проекту у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах та

2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.

Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до абзацу другого п. 1 Порядку надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 739), цей Порядок визначає умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги суб’єктам господарювання (далі - отримувачі), які провадять господарську діяльність згідно з видами економічної діяльності Секції С «Переробна промисловість» національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11 жовтня 2010 р. № 457 зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі «Державний аграрний реєстр» (далі - Державний аграрний реєстр) відповідно до вимог Закону України «Про інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр» (для отримувачів, які підпадають під таку реєстрацію), у формі грантів на створення, розвиток виробництв переробної промисловості.

Метою надання грантів є сприяння зайнятості населення, створення нових робочих місць, створення нових або розвиток існуючих виробництв переробної промисловості, збільшення надходжень від сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абзац четвертий п. 1 Порядку № 739).

Відповідно до абзацу п’ятого, шостого та сьомого п. 1 Порядку № 739 джерелами фінансування надання грантів отримувачам є кошти:

державного бюджету, в тому числі ті, що надходять на рахунок «Фонд відновлення та трансформації економіки» Мінекономіки, відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права для забезпечення заходів з відновлення, підтримки і розвитку України у національній та іноземній валюті (далі - бюджетні кошти);

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд).

Згідно п. 2 Порядку № 739 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки.

Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.

Відповідно до п. 3 Порядку № 739 для цілей цього Порядку суб’єктом господарювання вважається суб’єкт мікропідприємництва, суб’єкт малого чи середнього підприємництва (фізична особа - підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Законі України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки.

Згідно  з п. 4 Порядку № 739 отримувач може отримувати один грант або для створення одного нового переробного підприємства, або для збільшення потужностей існуючого виробництва переробної промисловості.

Грант надається лише одному отримувачу з урахуванням пов'язаних із ним осіб, крім випадків оновлення основних засобів виробництва, знищених або пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації.

Відповідно до п. 6. Порядку № 739 гранти надаються, зокрема, для:

 створення нових виробництв переробної промисловості, збільшення потужностей наявних виробництв переробної промисловості для покриття таких напрямів витрат, як:

придбання основних засобів виробництва (машини та обладнання), яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання гранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);

доставка та введення в експлуатацію основних засобів виробництва (верстатів, технологічного обладнання), включаючи програмне забезпечення.

Отже, грантові кошти, які отримують юридичні особи, платники податку на прибуток на розвиток виробництв переробної промисловості не є бюджетним грантом, а належать до безповоротної державної допомоги, яка надається відповідно до Порядку № 739.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Виходячи з викладеного, зазначені грантові кошти не є бюджетними грантами, для операцій за якими передбачені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до положень п.п.  140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, а є безповоротною фінансовою допомогою з боку держави, отримання якої не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування.

Зазначені операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).

Отже, питання формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку за операціями з грантовими коштами, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Правила формування податкового кредиту встановлено ст. 198 Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Отже, суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку при придбанні товарів, послуг, необоротних активів (в тому числі за рахунок грантових коштів), можуть бути віднесені до складу податкового кредиту на підставі зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних, за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).