Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2026 р. № 2398/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Відокремленого структурного підрозділу «_______ коледж ________» (далі – Коледж) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Згідно зі зверненням Коледж є закладом фахової передвищої освіти, що фінансується з Державного бюджету та діє на підставі положення, затвердженого наказом ректора ___________ університету _________. Коледж є філією зазначеного університету, якому надаються окремі права юридичної особи.
Як повідомляється, у січні 2026 року Коледж взяв участь у Міжнародному конкурсі проєктів, організованому _________ та за результатами конкурсного відбору визнаний переможцем. Відповідно до умов конкурсу, Коледжу надається спонсорська підтримка в іноземній валюті (євро). Призначення спонсорської підтримки: створення «__________».
Враховуючи викладене вище, у зверненні Коледжу поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:
1. Яким чином бюджетній установі слід оприбутковувати надходження в іноземній валюті (євро) у вигляді спонсорського контракту? Який субрахунок застосовується? Чи підлягають кошти зарахуванню на спеціальний реєстраційний рахунок у Державній казначейській службі України, і якщо так, яка процедура відкриття такого рахунку для отримання міжнародних грантів?
2. Чи є отримані спонсорські кошти об’єктом оподаткування для бюджетної неприбуткової установи? Чи впливає отримання спонсорської підтримки на статус Коледжу як неприбуткової організації за умови цільового використання таких коштів?
3. Чи виникають у Коледжу зобов’язання з ПДВ при отриманні спонсорських коштів від іноземного донора? Чи підпадають надходження спонсорських коштів під визначення «постачання послуг» у розумінні Кодексу?
4. Які вимоги щодо валютного контролю застосовуються при зарахуванні коштів у євро від іноземного донора? Чи потребує Коледж отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України або вчинення інших дозвільних процедур?
5. У разі, якщо в межах реалізації спонсорського контракту передбачатиметься виплата винагороди фізичним особам (викладачам, залученим спеціалістам), чи підлягають такі виплати оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, а також нарахуванню єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування? Яка ставка та порядок нарахування у цьому випадку?
6. Які форми звітності Коледж зобов’язаний подавати до органів ДПС у зв’язку з отриманням та використанням спонсорських коштів? Чи необхідно інформувати ДПС про укладення спонсорської угоди окремо?
7. Яким чином відображається курсова різниця при конвертації євро у гривні? Чи виникають додаткові податкові зобов’язання при обов’язковому продажу частини валютних надходжень?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).
Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку організації діяльності (у тому числі, зокрема у сфері освіти, отримання донорської підтримки, відкриття рахунків тощо), вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, інших спеціальних нормативно-правових актів у відповідній сфері діяльності.
Водночас повідомляємо, що суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (зі змінами), який також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» (зі змінами) грант – це фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту.
Щодо запитань 1, 2, 6 та 7
За даними інформаційних систем ДПС Коледж є відокремленим структурним підрозділом державного закладу вищої освіти. Зазначений державний заклад вищої освіти, що має статус юридичної особи, внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0031 (бюджетні установи).
Відповідно до п. п. 14.1.17. п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін бюджетна установа вживається у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України (далі – БКУ).
Бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 12 частини першої ст. 2 БКУ).
Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на основі кошторису, що згідно з п. 30 частини першої ст. 2 БКУ є основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Згідно з частиною першою ст. 13 БКУ бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.
Відповідно до частини четвертої ст. 13 БКУ власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ поділяють на такі групи:
перша група – надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
У складі другої групи виділяються такі підгрупи, зокрема: підгрупа 1 – благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 – надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб.
Власні надходження бюджетних установ використовуються
(з урахуванням частини дев’ятої ст. 51 БКУ) на цілі, визначені у ст. 13 БКУ.
Відповідно до пункту 133.4 ст. 133 Кодексу не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації
у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Положення абзаців третього і четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Як встановлено в абзаці першому п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Порядок ведення Реєстру, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами).
Як встановлено у п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, до переліку неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.
Зауважимо, враховуючи, що статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичної особи, то відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру та результати їх діяльності для цілей складання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації відображаються у складі відповідної звітності головної організації, що має статус неприбуткової та внесена до Реєстру.
Отже, в загальному порядку отримання відокремленим підрозділом (без статусу юридичної особи) бюджетної установи, яка має статус неприбуткової організації, доходів у вигляді грантів, благодійної допомоги та інших подібних надходжень цільового спрямування від іноземних донорів не є підставою для виключення такої бюджетної установи з Реєстру за умови, що такі надходження отримуються в межах статутних видів діяльності, згідно з профільним законодавством, передбачені кошторисом відповідної бюджетної організації і використовуються такою неприбутковою організацією за цільовим призначенням виключно для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності бюджетної установи, з дотриманням вимог щодо заборони розподілу отриманих доходів або їх частини серед своїх засновників, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Щодо податкової звітності, то формування доходів та видатків, які відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, на підставі належним чином складених первинних документів.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються в рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
При цьому питання порядку бухгалтерського обліку операцій бюджетної установи з отримання та використання грантів, благодійної допомоги та інших подібних надходжень цільового спрямування від іноземних донорів в іноземній валюті та їх документального підтвердження належать до компетенції Міністерства фінансів України.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, наведених
у п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4
розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру
з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Щодо питання 3
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до підпунктів «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, для цілей оподаткування ПДВ об’єкт оподаткування визначається відповідно до ст. 185 Кодексу. При цьому об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг.
Отже, у разі, якщо кошти, які Коледж отримує у вигляді спонсорської підтримки (гранту), не передбачає постачання товарів/послуг і такі кошти відповідно не є компенсацією вартості товарів/послуг, які безпосередньо постачаються Коледжем, то така операція не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, та не є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні норм, визначених ст. 185 Кодексу. При отриманні таких коштів податкових наслідків з ПДВ не виникає.
Щодо запитання 4
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами), який встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавств.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (зі змінами) Національний банк України виконує такі функції, зокрема: встановлює для банків правила проведення банківських операцій; здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті.
Враховуюче викладене, із зазначених питань доцільно звернутись до Національного банку України.
Щодо запитання 5
Щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Разом з тим, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену
п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи викладене, якщо виплата винагороди фізичним особам – резидентам здійснюється безпосередньо юридичною особою – Коледжем, то зазначена виплата оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. При цьому така юридична особа повинна виконати всі функції податкового агенту, визначені Кодексом.
Щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Статтею 2 Закону № 108 визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, винагорода за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, яка виплачується викладачам та залученим спеціалістам є базою нарахування єдиного внеску за ставкою 22 відсотки.
Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
|
