Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2026 р. № 2400/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи оподатковується дохід від першого продажу власного автомобіля протягом звітного (податкового) року військовим збором? Якщо так, то в якому розмірі?

2.  Коли (у разі необхідності) необхідно сплачувати військовий збір?

3. Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи в такому випадку?

4. При оформленні у нотаріуса генеральної довіреності, яка надає право іншій особі розпоряджатися транспортним засобом, в тому числі переоформлення його на себе такою особою в органах Міністерства внутрішніх справ, чи вважається це продажем автомобіля і чи підлягає в такому випадку оподаткуванню дохід, отриманий за виписування такої довіреності податком на доходи фізичних осіб та військовим збором?

5. Окрім моментів оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором чи є ще податки, мита, збори, які необхідно сплатити з доходу отриманого від продажу транспортного засобу вперше протягом звітного (податкового) року? 

 

Щодо першого – третього та п’ятого питань

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна регулюється ст. 173 Кодексу.

Для цілей ст. 173 Кодексу під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування (п. 173.8 ст. 173 Кодексу).

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Кодексу дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відсотків, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2                              ст. 173 Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, дохід, отриманий платником податку – фізичною особою від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Відповідно до п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються:

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2        ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Крім того, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок і військовий збір з таких доходів.

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Таким чином, у разі якщо фізичною особою під час укладання договору доручення на підставі якого виписана довіреність, отримується дохід від іншої фізичної особи, то такий дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим  збором на загальних підставах.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (далі – Декларація) відповідно до Кодексу.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової Декларації, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Щодо четвертого питання

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно зі ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Статтею 1003 ЦКУ передбачено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Для цілей ст. 173 Кодексу під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування (п. 173.8 ст. 173 Кодексу).

         Таким чином, оформлення довіреності не змінює власника автомобіля, а лише надає повноваження повіреному (на якого видана довіреність) діяти від імені довірителя (власника автомобіля) у взаємовідносинах з третіми особами: продати авто, надати у користування тощо. Тобто при оформленні генеральної довіреності не відбувається переходу права власності на об'єкт від повіреного до довірителя, а отже не є продажем у розумінні п. 173.8 ст. 173 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).