Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2026 р. № 2403/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.

У зверненні Товариство зазначає, що є сільськогосподарським товаровиробником. У межах своєї господарської діяльності використовує пальне для власних виробничих потреб. Для зберігання пального Товариство має відповідну ліцензію.

При цьому, Товариство у своєму запиті повідомляє, що окремо від операцій із власним пальним Товариство планує придбавати у постачальників паливні талони, які надають право отримувати певну кількість пального безпосередньо на автозаправних станціях постачальника. Товариство розглядає можливість безоплатної передачі таких паливних талонів працівникам Товариства, військовим частинам тощо.

Товариство просить надати роз’яснення на питання:

1. Чи вважатиметься безоплатна передача паливних талонів, що надають право на отримання пального на АЗС постачальника, операцією з реалізації пального у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якщо Товариство не здійснюватиме фізичного відпуску пального?

        2. Чи виникатиме у Товариства у такому випадку обов’язок:

        -реєструватися платником акцизного податку відповідно до                      підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу;

        - складати та реєструвати акцизні накладні відповідно до статті 231 Кодексу;

        - реєструвати акцизний склад або акцизний склад пересувний у зв’язку виключно з придбанням і безоплатною передачею паливних товарів?

3. Чи виникне у Товариства обов’язок отримання ліцензії на право провадження діяльності з оптової або роздрібної торгівлі пальним відповідно до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), якщо Товариство не здійснюватиме продажу пального,                      не здійснюватиме його фізичного відпуску третім особам, а передаватиме їм безкоштовно виключно паливні талони, за якими пальне відпускається безпосередньо автозаправною станцією постачальника?

4. Які податкові наслідки з податку на додану вартість виникатимуть у Товариства у разі безоплатної передачі паливних талонів:

- працівникам Товариства (у межах заохочувальних програм та соціальних заходів);

- благодійним та іншим неприбутковим організаціям;

- військовим частинам та іншим військовим формуванням;

- іншим фізичним особам у межах надання благодійної допомоги або забезпечення гуманітарних потреб з урахуванням загальних норм                       статтей 185,188,198 Кодексу та положень розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, якщо вони підлягають застосування до відповідної операції?

5. Які податкові наслідки для Товариства, як податкового агента з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску виникатимуть у разі безоплатної передачі паливних талонів працівникам або іншим фізичним особам, зокрема:

- якщо вартість такого талона не  перевищує межу, передбачену підпунктом 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 Кодексу;

- якщо вартість перевищує таку межу;

- чи є достатнім для підтвердження змісту операцій та належного оподаткування оформлення передачі пакетом документів, що включає: наказ керівника, звернення або лист отримувача (за наявності), акт приймання-передачі із зазначенням виду, номіналу. Кількості та вартості талонів та документи, що дозволяють ідентифікувати отримувача (зокрема копією документа, що посвідчує особу, або підписом отримувача у первинному документі)?

 

Щодо питань 1 та 2

Згідно підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу  підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Пунктом 215.1 статті 215 Кодексу визначено вичепний перелік підакцизних товарів до яких, зокрема, належить  пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Код товару (продукції) та опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, ставка акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) для пального наведено в підпункті 215.3.4. пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.141¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Згідно з статтею 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема:

        особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне (підпункт 212.1.15 пункту 212.1                    статті 212 Кодексу).

Статтею 14 Кодексу визначено поняття, зокрема, акцизного складу / акцизного складу пересувного, розпорядника акцизного складу / розпорядника акцизного складу пересувного.

Відповідно до абзацу третього підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу під акцизним складом розуміються, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

При цьому відповідно до абзацу шостого цього ж підпункту не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам (підпункт 14.1.212 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).

Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового».

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного,  в  тому    числі  внаслідок  аварії,   пожежі,   повені,   інших    форс-

мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов’язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

Разом з цим, на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Зазначаємо, що безпосередньо сама операція з реалізації, в тому числі безоплатної передачі талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу/акцизного складу пересувного,                   не належить до операції реалізації пального у розумінні підпункт 14.1.212 пункту 14.1  статті 14 Кодексу.

Отже, у разі якщо суб’єктом господарювання здійснюються операції з передачі виключно талонів на пальне, без реалізації пального в розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, то по цих операціях не має необхідності реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу, і у Товариства                не виникатиме обов’язок реєструвати акцизний склад, складати та реєструвати акцизні накладні відповідно до статті 231 Кодексу.

Водночас, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, операції з реалізації пального здійснює АЗС, при відпуску пального за талонами на пальне, та є платником акцизного податку, відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, як особа яка реалізує пальне.

 

Щодо питання 3

Законом № 3817 визначено основні засади регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової, роздрібної торгівлі, зокрема, пального, а також посилення боротьби з його незаконним виробництвом та обігом на території України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3817:

ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої                   статті 1 Закону № 3817);

оптова торгівля пальним - діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб’єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (пункт 63 частини першої статті 1 Закону № 3817);

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (пункт 77 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Згідно з частиною першою статті 29 Закону № 3817 оптова торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (частина друга статті 29 Закону № 3817).

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон – це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Враховуючи викладене, та виходячи з аналізу норм Закону № 3817 та нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, діяльність з продажу талонів на пальне не підлягає ліцензуванню, а продаж пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них відповідної ліцензії.

 

Щодо питання 4

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу.

Правове регулювання благодійної та гуманітарної допомоги регламентовано нормами Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та Закону України                    від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу».

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Згідно із пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). 

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: 

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; 

газу, який постачається для потреб населення; 

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. 

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежно