Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2026 р. № 2425/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення             Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань з перебування юридичної особи  на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою оподаткування 5 відсотків доходу та планує надавати послуги із зарядження  акумуляторів електричних транспортних засобів за допомогою власної електрозарядної станції.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може суб’єкт господарювати перебувати на спрощеній системі оподаткування здійснюючи діяльність із надання зарядження акумуляторів електричних транспортних засобів?
2. Чи виникає в даному випадку також об’єкт оподаткування екологічним податком?
3. Чи виникає в даному випадку акцизний податок?

Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

           Щодо першого питання.

Відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них регулюються Законом України від 24 лютого 2023 року № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів»                                (далі – Закон № 2956).

Згідно зі статтею 1 Закону № 2956 станція зарядки електромобілів (електрозарядна станція) - пристрій (пересувний чи стаціонарний), призначений для заряджання систем акумулювання електричної енергії (акумуляторних батарей) електромобілів, електромобілів вантажних, електромобілів легкових, автомобілів плагін-гібридних, електробусів та інших електричних колісних транспортних засобів.

Приєднання станцій зарядки електромобілів до електричних мереж здійснюється відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу. (частина перша статті 4 Закону № 2956 ).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначено Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» із змінами і доповненнями  (далі –   Закон № 2019).

Відповідно до пункту 68 частини першої статті 1 Закону № 2019 постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Електрична енергія - енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу (пункт 26 частини першої статті 1                      Закону № 2019).

Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання                                (пункт 84 частини першої статті 1 Закону № 2019).

Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону № 2019 визначено, що електростанція - електроустановка або група електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року  (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

У відповідності до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статтею 292 Кодексу.

Згідно з пунктом 291.6 статті 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (підпункт 3 підпункту 291.5.1                          пункту 291.5 статті 291 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

Підпунктом 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 Кодексу  визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

Враховуючи вищезазначене, оскільки, зарядження акумуляторів електричних транспортних засобів за допомогою власної електрозарядної станції не є власним споживанням та є об’єктом оподаткування акцизним податком, тому юридична особа не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі надання послуг із зарядження акумуляторів електричних транспортних засобів  іншим суб’єктам господарювання за допомогою власної електрозарядної станції.

У разі власного споживання електричної енергії, шляхом зарядження акумуляторів власних електричних транспортних засобів в межах одного підприємства (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування юридичної особи на спрощеній системі оподаткування, за умови дотримання глави 1 розділу XIV Кодексу.

Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Щодо другого питання.

Відповідно до пункту 242.1 статті 242 Кодексу об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Таким чином, якщо підчас провадження діяльності Товариства з надання послуг із зарядження акумуляторів електричних транспортних засобів за допомогою власної електрозарядної станції будуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (у тому числі викиди двоокису вуглецю); скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти або розміщення відходів, то у Товариства виникатимуть об’єкти оподаткування екологічним податком та податкові зобов’язання, які визначаються і сплачуються відповідно до норм Розділу VIII Кодексу.

Також інформуємо, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди безпосередньо у водні об’єкти та розміщення відходів здійснюється за наявності спеціальних дозволів або інтегрованого дозволу.

Щодо  третього питання.

Згідно із статтею 1 Закону № 2019 виробник електричної енергії – суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.

        Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

        Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (стаття 1 Закону № 2019).

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії від 14.03.2018 № 312 затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (зі змінами).

Частиною 5 статті 58 Закону № 2019 діяльність з надання послуг із заряджання систем акумулювання електричної енергії (акумуляторних батарей) електромобілів за допомогою електрозарядних станцій є споживанням електричної енергії та не є постачанням електричної енергії в розумінні  Закону № 2019.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу електрична енергія належить до підакцизних товарів.

         Згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (підпункт 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).

        Відповідно до пункту 213.1 статті 213 Кодексу, об'єктами оподаткування є операції,  зокрема,  з:

        реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

        реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

       Згідно з підпунктом 214.1.3 пункту 214.1 статті 214 Кодексу базою оподаткування є вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії без податку на додану вартість, обчислена  на підставі цін, що склалися на ринку електричної енергії в звітному (податковому) періоді без урахування податку на додану вартість та акцизного податку, визначеного за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.9 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Таким чином акцизний податок за операціями (реалізації електричної енергії) виникає у виробника електричної енергії за операціями з реалізації власновиробленої електричної енергії на ринку електричної енергії.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.