Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2026 р. № 2429/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення                                 щодо застосування ставки ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство, як ліцензіат-виробник (постачальник) лікарських засобів, планує застосовувати у взаємовідносинах з дистриб’ютором (покупцем) компенсаційний бонус як інструмент, що призводить до фактичного зменшення закупівельної ціни після переходу права власності на товар, виключно з метою компенсації збитків, завданих покупцю внаслідок збройної агресії рф проти України відповідно до пункту 5 Порядку застосування ліцензіатами, які провадять господарську діяльність з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), у договорах та/або розрахунках інструментів, що призводять до фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2025 року № 1759 (далі – Порядок № 1759).

Компенсаційний бонус розраховується за підсумками звітного періоду у сумі не більше погодженого сторонами ліміту підтверджених збитків (за актом узгодження збитків) та обмежується визначеним відсотком (наприклад до 3%) від обсягу поставок постачальника покупцю за період, визначеного за первинними документами (видатковими накладними) у сумі без ПДВ.

Товариство (постачальник) постачає покупцю (дистриб’ютору) лікарські засоби на території України на підставі договору поставки з відстрочкою платежу, право власності на які покупець отримує з дати поставки.

Поставки лікарських засобів відбувалися протягом всього 2025 року з оподаткуванням ПДВ за ставкою у розмірі 7 відсотків. За кожною поставкою складалась відповідна податкова накладна та первинні документи (видаткові накладні тощо).

У покупця протягом жовтня – листопада – грудня 2025 року внаслідок збройної агресії рф проти України були знищені (повністю втрачені) складські запаси лікарських засобів, у тому числі лікарські засоби які були поставлені протягом 2025 року.

На підставі звернення покупця до Товариства (постачальника) сторони погоджуються оформити:

акт узгодження (підтвердження) збитків, понесених покупцем із визначенням суми збитків/ліміту компенсації;

пакет підтвердних документів щодо факту знищення/втрати продукції та розміру збитків (акти інвентаризації, акти списання, довідки/акти компетентних органів).

Керуючись пунктами 5 і 6 Порядку № 1759 сторони у березні 2026 року укладають додаткову угоду до договору поставки, за якою постачальник надає покупцю компенсаційний бонус виключно з метою компенсації зазначених збитків.

Сторони у додатковій угоді до договору поставки погоджуються, що ціни поставок у видаткових накладних не змінюються і не оформлюються документи на коригування ціни первинних документів;

Компенсаційний бонус оформлюється окремим актом/розрахунком та сплачується грошовими коштами або шляхом заліку.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи виникає у Постачальника обов’язок складати розрахунок коригування до податкової накладної та за який період згідно зі статтею 192 розділу V ПКУ у разі надання покупцю компенсаційного бонусу, що:

надається відповідно до пункту 5 Порядку № 1759 виключно з метою компенсації збитків від збройної агресії рф проти України;

розраховується за підсумками періоду як частина ліміту компенсації, але не більше ніж 3 відс. від суми поставок без ПДВ;

не супроводжується коригуванням оптово-відпускної/закупівельної ціни у первинних документах (видаткових накладних) відповідно до пункту 6              Порядку № 1759;

оформлюється окремими документами (розрахунок бонусу та акт надання бонусу), а розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів або заліку;

2) якщо обов’язок складати розрахунок коригування до податкової накладної не виникає, чи правильним є підхід, за яким сума компенсаційного бонусу:

не змінює базу оподаткування ПДВ за поставками лікарських засобів, за якими вже складені податкові накладні;

не призводить до коригування податкових зобов’язань постачальника та податкового кредиту покупця;

3) якщо органи ДПС вважають, що розрахунок коригування до податкової накладної складати потрібно, просимо уточнити:

до яких саме податкових накладних слід складати розрахунок коригування до податкової накладної (до кожної податкової накладної за поставками періоду чи можливо іншим чином);

дату складання розрахунку коригування (дата підписання акту/дата перерахування коштів/дата заліку);

порядок визначення суми коригування при змінному відсотку R (0–3%) та наявності ліміту компенсації.

4) чи впливає спосіб розрахунків (перерахування коштів на рахунок покупця або залік зустрічних однорідних вимог) на наслідки розрахунку ПДВ та на обов’язок складати розрахунок коригування;

5) чи вважається надання компенсаційного бонусу в описаній моделі окремим об’єктом оподаткування ПДВ (наприклад, як постачання послуг), чи за умови договірного формулювання «не є оплатою послуг» та документального підтвердження мети компенсації збитків – не утворює самостійного об’єкта оподаткування;

6) чи є які-небудь особливості застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відс. до операцій з поставки лікарських засобів у частині наслідків коригувань/відсутності коригувань у ситуації з компенсаційним бонусом?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 ЦКУ.

Статтею 601 ЦКУ визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до статті 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 5 Порядку № 1759 суб'єкти господарювання можуть застосувати у договорах та/або розрахунках інструменти зменшення ціни на лікарські засоби виключно з метою компенсації збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Пунктом 6 Порядку № 1759 у разі застосування суб'єктами господарювання у договорах та/або розрахунках інструментів зменшення ціни на лікарські засоби, які зазначені в абзацах другому − п'ятому, сьомому, дев'ятому − одинадцятому пункту 5 Порядку № 1759, оптово-відпускна ціна та/або закупівельна ціна, яка зазначена у первинних документах, не потребує коригування.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та           підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). Під продажем (реалізації) товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ безоплатно надані товари – це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ визначено, що за ставкою ПДВ у розмірі 7 відс. оподатковуються операції, зокрема, з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (далі – ДРЛЗ), а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14                 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Правила формування і коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі подактових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Враховуючи викладене, та виходячи з аналізу норм ПКУ, інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питань 1 - 3

 

Якщо фактично поставлені товари (лікарські засоби) покупцю з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ не були оплачені покупцем та частина заборгованості за такі поставлені товари прощається постачальником покупцю (у тому числі шляхом надання компенсаційного бонусу покупцю) і при цьому договірна вартість таких товарів не змінюється, то таке прощення заборгованості не є підставою, визначеною пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, для коригування постачальником податкових зобов’язань з ПДВ та складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату виникнення першої події за операцією з постачання таких товарів. У такому випадку база оподаткування ПДВ вказаної операції не змінюється.

Водночас, та зважаючи на те, що у разі прощення постачальником частини заборгованості за такі товари оплата за них покупцем не здійснюватиметься (тобто частина товарів фактично отримані покупцем на безоплатній основі), то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості за такі отримані та не оплачені товари, покупцю (платнику ПДВ) необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ (оскільки ПДВ у складі вартості частини отриманих товарів покупцем постачальнику фактично сплачено не було).

 

Щодо питання 4

 

Наявної у зверненні інформації недостатньо для надання відповіді на питання 4, а тому у разі необхідності, Товариство може повторно звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, що міститиме більш детальний опис та відповідні матеріали щодо розглянутої ситуації (у тому числі, але не виключно, на яких умовах та у межах яких безпосередньо операцій здійснюється залік зустрічних однорідних вимог між сторонами).

 

Щодо питання 5

 

Правові основи визначення об’єкта оподаткування ПДВ встановлено    статтею 185 розділу V ПКУ.

Так, для цілей оподаткування ПДВ перелік операцій, які є об’єктом оподаткування ПДВ, визначено у пункті 185.1 статті 185 розділу V ПКУ. Зокрема, такими операціями є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Безпосередньо грошові кошти (у тому числі надані у формі компенсаційного бонусу) не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

Водночас, якщо за своєю фактичною сутністю грошові кошти (у тому числі надані у формі компенсаційного бонусу) є оплатою (частиною оплати) вартості товарів/послуг, операції з постачання яких підлягають оподаткуванню ПДВ, то такі грошові кошти включаються до бази оподаткування ПДВ таких операцій.

 

Щодо питання 6

 

З огляду на норми підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ операції платника ПДВ з постачання лікарських засобів на митній території України підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 7 відс. за умови, що такі лікарські засоби:

дозволені для виробництва і застосування в Україні;

внесено до ДРЛЗ.

Водночас, інших умов для цілей застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відс. до операцій платника ПДВ з постачання лікарських засобів на митній території України підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ не передбачено.

У разі, якщо при здійсненні операцій з постачання лікарських засобів на митній території України не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою ПДВ у розмірі 20 відсотків.

 

 Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).