Державна податкова служба України розглянула звернення платника податків щодо накопичення та використання мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання правомірності накопичення та використання мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) під час проведення документальних виїзних перевірок.
У статтях 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених у Конституції межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені в Конституції та законах України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Відповідно до підпункту 191.1.1 пункту 191.1. статті 19 Кодексу контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Контролюючі органи згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1
статті 20 Кодексу мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Також відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
У пункті 75.1 статті 75 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених у Кодексі податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітностей, регістрів податкового та бухгалтерського обліків, ведення яких передбачено в законі, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліках і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому в законодавстві порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Порядок проведення документальних планових перевірок визначено у статті 77 Кодексу, а позапланових – у статті 78 Кодексу.
Згідно з підпунктом 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео, звукозапис) під час проведення перевірок.
Слід враховувати, що відповідно до частини третьої статті 307 Цивільного кодексу України знімання фізичної особи допускається без її згоди у випадках, встановлених у законі, зокрема під час здійснення повноважень контролюючими органами відповідно до Кодексу.
Поряд із цим у статті 85 Кодексу встановлено порядок надання платником податків документів та їх копій під час проведення перевірок.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Кодексу платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник) (пункт 85.3 статті 85 Кодексу).
Згідно з пунктом 85.4 статті 85 Кодексу посадові особи контролюючих органів мають право отримувати у платників податків належним чином засвідчені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Водночас мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами, є підставою для висновків під час проведення перевірок (підпункт 83.1.7 пункту 83.1 статті 83 Кодексу).
Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених у Кодексі (пункт 81.3 статті 81 Кодексу).
Крім цього, у підпункті 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 Кодексу, зокрема, визначено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.
Водночас платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено в законах (підпункт 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу).
Отже, право на здійснення фото-, відео- чи звукозапису під час проведення документальної перевірки контролюючим органом передбачено у
підпункті 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 Кодексу за умови дотримання вимог щодо відкритості застосування відповідних технічних засобів.
Реалізація зазначеного права здійснюється у межах та у спосіб, визначених у Кодексі, та не звільняє платника податків від виконання обов’язку щодо надання документів, які належать або пов’язані з предметом перевірки, у порядку, встановленому у статті 85 Кодексу.
Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів і матеріалів, які дають змогу більш детально ідентифікувати предмет звернення.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |