Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2026 р. № 2497/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо подання уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3  п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах, річний дохід якого перевищує 40 мільйонів гривень.

При подачі звітності за 2025 рік було виявлено, що при заповненні рядків 2.1.1, 2.2.1 додатку PI до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація) були включені витрати та забезпечення резервів на оплату відпусток працівникам. Інші резерви по виплатам працівникам на підприємстві не створюються. Резерви на виплату відпусток працівникам були також включені у звітність, починаючи з 2022 року.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

як правильно відкоригувати помилку по включеним до рядків 2.1.1 та 2.2.1 додатку РI до рядка 03 РІ Декларації витратам та забезпеченням резервів на оплату відпусток;

чи достатнім буде виключення показників, помилково внесених у рядки 2.1.1 та 2.2.1 додатку PI до рядка 03 РІ Декларації;

починаючи з якого періоду необхідна подача уточнюючих декларацій з податку на прибуток;

яким чином і по якій формі необхідно подати уточнюючі декларації з податку на прибуток підприємств;

чи достатнім буде подача уточнюючої Декларації з додатком PI до рядка 03 РІ Декларації та балансу першим і звіту про фінансові результати другим, або є необхідним подача і інших додатків, які не змінюються;

чи виникнуть штрафні санкції у випадку недоїмок в окремих періодах, тобто у першому кварталі виникла недоїмка, а за рік – переплата?

 

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу  об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) встановлені ст. 139 Кодексу.

Пунктом 139.1 ст. 139 Кодексу передбачені забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат.

Згідно з п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У формі Декларації коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється у додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – додаток РІ).

Зокрема, у рядку 2.1.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації відображається збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У рядках 2.2.1 та 2.2.1.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації відображається зменшення фінансового результату до оподаткування на суму:

 використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 2.2.1);

коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 2.2.1.1).

Згідно з положеннями про внесення змін до податкової звітності, передбаченими п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39  Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9¹.3 п. 141.9¹ ст. 141 Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація встановлені п. 48.3 ст. 48 Кодексу. Зокрема, податкова декларація повинна містити інформацію про додатки, що додаються до неї, які є невід’ємною частиною до декларації.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).

Уточнююча Декларація подається протягом 1095 днів після закінчення граничного строку подання Декларації, визначеного ст. 49 Кодексу, за звітний (податковий) період у якому була допущена помилка та за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, із зазначенням відповідної позначки у полі «Уточнююча», в якому уточнюються показники минулих звітних (податкових) періодів.

Уточнююча Декларація подається за кожний звітний (податковий) період, за який виправляються помилки.

В уточнюючій Декларації за відповідний  податковий (звітний) період зазначаються вірні показники доходів, фінансового результату до оподаткування, різниці, які виникають відповідно до Кодексу, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. До такої Декларації мають бути подані усі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків Декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків Декларації із зазначенням інформації про подані додатки у таблиці «Наявність додатків» Декларації. Фінансова звітність за звітні періоди, які уточнюються подається до Декларації лише у разі виправлення показників такої фінансової звітності.

При виправлені помилок через уточнюючий розрахунок, до такого розрахунку додається, зокрема, додаток РІ з відображенням у рядках 2.1.1, 2.2.1 та 2.2.1.1 різниць щодо коригування суми фінансового результату до оподаткування за минулі податкові (звітні) періоди, що уточнюються.

Крім того, платники податку мають право подати доповнення до Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п. 46.4 ст. 46 Кодексу).

Водночас п.п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).