Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.04.2026 р. № 2514/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), керуючись підпунктом «в» підпункту 69.41.3 пункту 69.41 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, розглянула звернення Підприємства щодо отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.

У зверненні Підприємство зазначає, що практична необхідність в отриманні податкової консультації полягає у з’ясуванні наявності податкового обов’язку  щодо нарахування податку на прибуток, акцизного податку та податку на додану вартість, а також уточнення умов ліцензії на право зберігання пального виключно для власних потреб по операціям з безоплатної (благодійної) передачі пального для потреб Збройних Сил України (а саме для територіального центру комплектування та соціальної підтримки)                   (далі –  ТЦК та СП).

Підприємство зазначає, що здійснює господарську діяльність у сфері транспортних та транспортно-експедиційних послуг, забезпечуючи організацію та виконання вантажних перевезень по території України та закордоном власним та найманим транспортом. Підприємство є платником ПДВ та акцизного податку, є розпорядником 8 акцизних складів, на які має відповідні

ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Також у зверненні Підприємство зазначає, що до нього звернулися про виділення дизельного пального в якості благодійної допомоги для виконання державних завдань. В рамках цього запиту Підприємство планує здійснювати заправку автотранспорту, що належить ТЦК та СП, на власному паливо-заправному пункті, розташованому на території акцизного складу. Буде укладено договір про надання благодійної допомоги, в якому буде зазначено обсяг допомоги та перелік автотранспортних засобів, що мають заправлятися  (в бак). За цими заправками буде складена зведена відомість, яка буде додана до акту прийому-передачі ТМЦ.

Підприємство просить надати роз’яснення на питання:

1. Чи вважається операція з безоплатної заправки транспорту ТЦК та СП фізичною реалізацією пального для цілей сплати акцизного податку згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?

        2. Чи застосовуються до такої операції положення підпункту 69.5       пункту  69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, згідно з якими операції з добровільної передачі пального на потреби ЗСУ та інших силових структур (включаючи ТЦК та СП) не є операціями з реалізації пального для цілей оподаткування акцизним податком?

        3. Чи зобов’язане Підприємство, як розпорядник акцизного складу, складати та реєструвати акцизну накладну на обсяги пального, безоплатно переданого ТЦК та СП? Якщо так, то який код операцій для системи електронного адміністрування  реалізації пального (СЕАРП) (наприклад, 1 – власне споживання, чи інший) слід використовувати?

        4. Чи вважається безоплатна заправка в бак автотранспорту, переданого ТЦК та СП через власну паливороздавальну колонку (витратомір), що встановлена на акцизному складі, на підставі договору благодійної допомоги «використанням пального для потреб власного споживання» у розумінні ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817)?

        5. Чи не вбачатимуть контролюючі органи в такій діяльності порушення умов ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, передбаченої статтею 46           Закону № 3817, та чи не призведе це до анулювання зазначеної ліцензії через надання пального третім особам (ТЦК та СП)?

        6. Чи підпадає така операція під поняття «реалізація пального», визначене в статті 1 Закону № 3817, якщо передача здійснюється безоплатно в межах благодійної допомоги на потреби оборони?

7. Чи звільняється Підприємство від обов’язку реєструватися, як суб’єкт господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю пальним, при здійсненні таких заправок у баки автомобілів ТЦК та СП?

        8. Чи має право Підприємство не нараховувати за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ та не застосовувати норми пункту 198.5        статті 198 Кодексу (компенсуючі зобов’язання) при такій передачі, керуючись пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою у період запровадження в Україні правого режиму воєнного стану»                                (далі - Постанова № 178)?

        9. Чи має право Підприємство включати вартість безоплатно переданого пального до складу витрат без проведення коригувань (збільшення фінансового результату до оподаткування) згідно з підпунктом 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу?

        10. Чи впливає відсутність ТЦК та СП у Реєстрі неприбуткових установ та організацій на право Підприємства не проводити податкові коригування, передбачені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, за умови наявності договору благодійної допомоги та підтвердження отримання пального для оборонних потреб?

        11. Яким чином підтвердити статус ТЦК та СП, як установи, що утримується за рахунок коштів державного бюджету, для цілей застосування пільги згідно з підпунктом 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу?

        12. Чи достатньо для документального підтвердження операцій з безоплатної передачі пального для потреб ТЦК та СП навності наступних документів:

        - письмове звернення ТЦК та СП;

        - договір про надання благодійної допомоги;

        - акт приймання-передачі пального, підписаного обома сторонами;

        - зведена відомість по заправках, яка буде додана до акту приймання-передачі пального, з заначенням дати заправки, кількості літрів пального згідно з показниками витратоміра, номера транспортного засобу, що заправлявся пальним, ПІБ та підпис водія?

 

Щодо питань 1 - 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України      від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану»          (далі – Закон № 389-VІІІ), Указом Президента України від 24 лютого 2022 року
№ 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан. Указ № 64/2022 затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Пунктом 2 Указу № 64/2022 визначено завдання військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування запроваджувати і здійснювати передбачені Законом № 389-VІІІ заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Стаття 3 Закону України 6 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі – Закон № 1934) визначає, що організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Статтею 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі – Закон № 1932) визначено, що органами військового управління є Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з’єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Положення № 154), яким визначено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 17 Положення № 154 визначено, що фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, які проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, здійснюється за рахунок і в межах коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Правові основи оподаткування акцизним податком встановлено        розділом VI та підрозділами 5 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу  підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Пунктом 215.1 статті 215 Кодексу визначено вичерпний перелік підакцизних товарів до яких, зокрема, належить  пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Згідно з статтею 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема:

        особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне (підпункт 212.1.15 пункту 212.1                    статті 212 Кодексу).

Підпунктом 14.1.212  пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками  акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Повідомляємо, що з урахуванням змін, внесених Законом України            від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального, зокрема, операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості.

Крім того, зазначаємо, що підпунктом 69.5 пункту 69 підрозділу 10  розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема, операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування.

Отже, в умовах воєнного стану, у разі здійснення операції з безоплатної передачі пального на митній території України від Підприємства до підприємств, що належать Збройним Силам України, зокрема, ТЦК та СП, така операція не буде вважатися реалізацією пального у розумінні                 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

 Разом з цим, зазначаємо, що в умовах дії воєнного стану по операціях з добровільної передачі пального на потреби Збройних Сил України, силових структур, включаючи  ТЦК та СП, застосовуються положення підпункту 69.5 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

 

 

 

 

Щодо питань 3 - 4

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом «в» пункту 216.3 статті 216 Кодексу податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо підакцизний товар (продукцію):

примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);