X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.05.2026 р. № 2537/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 пункту 69.41 статті 69 підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)
, розглянула звернення ТОВ «     » (      ), щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є резидентом правового режиму Дія Сіті.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Яка ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (22 відс. чи 8,41 відс.) підлягає застосуванню резидентом Дія Сіті при нарахуванні  заробітної плати працівнику, який є особою з інвалідністю?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно з частиною 141 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону 2464)

Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Таким чином, поняття мінімального страхового внеску, визначене в пункті 5 частини першої статті 1 Закону № 2464, відповідає процедурі, викладеній в частині п’ятій статті 8 Закону № 2464, щодо визначення бази нарахування єдиного внеску, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід для розміру єдиного внеску – 22 відсотки.

Водночас в частині тринадцятій статті 8 Закону № 2464 аналогічні норми відсутні, оскільки розмір єдиного внеску 8,41 відсотка застосовується до фактичної бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю без будь-якої нижньої (мінімальної) межі для такої бази нарахування.

Отже, під визначенням мінімального страхового внеску слід розуміти поняття та процедури встановлені пунктом 5 частини першої статті 1 та частиною п’ятою статті 8 Закону № 2464.

Враховуючи викладене та беручи до уваги норми частини 141 статті 8 Закону № 2464, для платників – резидентів Дія Сіті, у разі дотримання вимог, визначених пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону № 1667, єдиний внесок встановлюється на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», а також на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667 – у розмірі мінімального страхового внеску, в розумінні пункту 5 частини першої статті 1 та частини п’ятої статті 8 Закону 2464, в тому числі для працюючих осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.