Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.05.2026 р. № 2567/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою, якою 13.11.2006 було укладено договір довгострокового страхування життя зі страховою компанією (   ) - Поліс страхування життя (           ) (далі – Поліс) строком на 20 років. Валютою страхування за договором є долар США.

Умовами договору передбачено щорічну сплату страхового внеску у розмірі 1000 доларів США. За договором фізична особа є одночасно страхувальником, застрахованою особою та вигодонабувачем за страховим випадком «дожиття».

Загальна сума сплачених фізичною особою страхових внесків за період
дії договору становить 20 000 доларів США.

Відповідно до інформації страхової компанії, страхова виплата разом
із нарахованими бонусами становить 18 882,82 доларів США.

Математична різниця у валюті договору (долар США) має від’ємне значення (-1 117,18 доларів США).

Однак, враховуючи тривалість договору (20 років) та зміну курсу гривні, при перерахунку внесків у гривню за «історичним» курсом на дати їх сплати та виплати за курсом на дату нарахування, може виникнути позитивне значення
у гривні, яке є виключно наслідком курсової різниці, а не реальним доходом (перевищенням).

Визначення позитивної різниці шляхом порівняння гривневих еквівалентів страхових внесків, сплачених у різні роки за різними валютними курсами, та страхової виплати за курсом на дату її здійснення фактично призводить до оподаткування курсової різниці. Разом з тим Кодекс не передбачає включення курсових різниць, що виникають у фізичних осіб виключно внаслідок зміни валютного курсу, до складу оподатковуваного доходу. Таким чином, у зазначеному випадку відсутній об’єкт оподаткування як такий.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи підлягає включенню до складу оподаткованого доходу фізичної особи різниця, що виникає виключно внаслідок перерахунку страхових внесків та страхової виплати у гривню за різними валютними курсами Національного банку України (на дати сплати внесків та на дату здійснення виплати)?

2. Чи вважається значення різниці між виплатою та внесками «від’ємним» у розумінні наданої індивідуальної податкової консультації (           ), якщо така різниця є від’ємною саме у валюті договору (доларах США), незалежно від результату порівняння цих сум у гривневому еквіваленті, перерахованому за різними курсами Національного банку України на історичні дати внесків?

3. Чи правильно платник податків розуміє висновок ДПС, що за умови відсутності перевищення виплати над внесками в одиницях валюти договору (долар США), об’єкт оподаткування (дохід) відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 Кодексу не виникає, а отже, перерахунок за курсом Національного банку України згідно з п. 164.4 ст. 164 Кодексу взагалі не проводиться через відсутність самого факту отримання доходу?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909) передбачено, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (п. 68 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

При цьому вигодонабувач – це особа, яка має право на отримання страхової виплати згідно з умовами договору страхування та/або відповідно до законодавства (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Згідно з частиною першою ст. 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою ст. 89 Закону № 1909, зокрема, порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхових виплат (п. 15 частини другої ст. 89 закону № 1909).

При цьому страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п. 50 частини першої
ст. 1 Закону № 1909).

Cтрахова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку (п. 54 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Страхова премія (страховий платіж, страхова премія) – плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором (п. 53 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Відповідно до частини четвертої ст. 96 Закону № 1909 грошові зобов’язання сторін по договорах страхування життя за згодою сторін, можуть бути визначені у національній валюті України або і іноземній валюті чи
у розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов’язань страховика на дату виникнення або на дату виконання зобов’язань.

Страхова виплата здійснюється у тій валюті, яка передбачена договором страхування, якщо інше не встановлено законодавством України (частина третя ст. 96 Закону № 1909).

Водночас ст. 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення
не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з наданою Вами копією Полісу страхова сума та страховий внесок визначені як еквівалент у валюті страхування, тобто у доларах США, але розрахунки із страхувальниками – резидентами України здійснюються виключно у грошовій одиниці України, тобто у гривнях.

Разом з цим п. 9.3 Правил страхування життя за програмою «       » (далі – Правила) передбачено, що розрахунки за договором страхування здійснюються, зокрема, із страхувальниками-резидентами – у грошовій одиниці України.

У разі визначення грошових зобов’язань у вільноконвертованій валюті для здійснення розрахунків за договором страхування згідно з п. 9.3 Правил застосовується офіційний курс Національного банку України на дату здійснення розрахунку (п. 9.5 Правил).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Договір довгострокового страхування життя – договір страхування
життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову
виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила
до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої
у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти
років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя, у випадках та розмірах, визначених
п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.

Особливості оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, передбачено п. 170.8 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «а» п.п. 170.8.2 якого податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, з 60 відсотків суми, зокрема, одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.

Водночас особливості нарахування (виплати) та оподаткування доходів у вигляді процентів визначено п. 170.4 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.4.1
п. 170.4 ст. 170 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених уп.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу становить
5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п.1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та військового збору у порядку, встановленому п.п. 1.4 п. 16¹
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Отже, сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідно до копії Полісу Ви є вигодонабувачем, то оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором підлягає 60 відсотків суми величини перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів.

Разом з тим, оскільки відповідно до Правил та копії Полісу розрахунки із страхувальниками – резидентами України здійснюються виключно у грошовій одиниці України, тобто у гривнях, то з метою визначення суми оподатковуваного доходу, зокрема, суми величини перевищення, для розрахунку слід брати суму страхової виплати (включаючи бонуси) у гривнях, розрахованої страховиком як еквівалент суми, визначеної у доларах США, за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день нарахування такої виплати, та суму сплачених страхових платежів у гривнях, розрахованих як еквівалент суми, визначеної у доларах США, за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день фактичної сплати.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.