X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.05.2026 р. № 2568/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ), щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що має працівника, який у 2024 році надав довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) від (   ).2024 про встановлення безстроково третьої групи інвалідності з (    ).2024 – довічно, після чого з (    ).2024 платником податків була застосована пільгова ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі 8,41 відс. на нарахований дохід працівника.

(   ).2026 працівник повідомив роботодавця про те, що відповідно до отриманого ним витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від (    ).2025 № (    ) було скасовано рішення МСЕК від (   ).2024 № (   ) про встановлення довічного терміну інвалідності. Згідно з цим рішенням МСЕК визнано підстави про надання інвалідності лише на 1 рік, терміном (    ).2024 по (    ).2025.

Тобто, починаючи з (   ).2025 працівник втратив встановлену групу інвалідності та повідомив про це платника податків лише (    ).2026.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. З якої дати платник податків повинен скасувати пільгову ставку єдиного внеску?

2. Чи потрібно робити перерахунок (донарахування) єдиного внеску? Якщо так, то з якої дати: з дати надання працівником відомостей про скасування  інвалідності ((   ).2026) чи з дати скасування інвалідності працівнику ((     ).2025)?

3. Які заходи необхідно здійснити платнику податків з метою приведення звітності у відповідність до вимог законодавства?

Щодо першого-третього питання

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності відповідно до п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1338), або завірена копія довідки до акта огляду огляду в МСЕК, яка видана до 01 січня 2025 року.

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – пятому п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338 (абзац восьмий п.п. 5 п. 2 розд. III Інструкції № 449).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, оскільки за результатом повторного огляду (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від (    ).2025 № (    )) найманому працівнику скасовано безстрокову третю групу інвалідності, яка була призначена з (   ).2024, та визнано підстави  про надання інвалідності строком лише на один рік з (   ).2024 по (   ).2025, то працівник втрачає статус особи з інвалідністю та право на застосування пільгової ставки з (    ).2025, тобто з цієї дати застосовується ставка єдиного внеску для зазначеного працівника у розмірі 22 відс., а роботодавець повинен зробити перерахунок сум єдиного внеску та подати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з типом «Уточнюючий».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію