Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.05.2026 р. № 2574/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює ввезення на митну територію України (імпорт) обладнання з ПДВ.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Разом з тим звернення не містить достатньої інформації для чіткої ідентифікації сутності операцій, що здійснюються Товариством. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, порушених у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до
статті 186 розділу V ПКУ; операції з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193
розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Таким чином, ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі  належним чином оформленої митної декларації.

Якщо такі товари призначаються для використання / використовуються платником податку частково в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних ПДВ операціях, то за такими товарами платник податку зобовʼязаний нарахувати податкові зобовʼязання з ПДВ відповідно
до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну.

При цьому кожен конкретний випадок стосовно нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ / формування податкового кредиту за операціями, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням усіх умов і суттєвих обставин здійснення таких господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).