Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.05.2026 р. № 2603/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «Благодійний фонд «_______» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування благодійної організації у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Благодійний фонд перебуває у статусі неприбуткової організації.

 Благодійним фондом розглядається питання можливості навчання на платній основі медичних працівників, працівників соціальної сфери та фізичних осіб доглядачів особливостям поводження з людьми з деменцією, подолання стигми та отримання коштів за таке навчання з подальшим спрямуванням цих коштів на здійснення статутної діяльності.

При цьому у Благодійного фонду немає в штаті всіх необхідних фахівців, які могли б проводити зазначене вище навчання в повному обсязі (наприклад, проводити лекції, заняття, тощо).

З метою проведення навчання Благодійний фонд планує залучити третіх осіб – лекторів, викладачів (далі – викладачі).

Викладачі є фізичними особами або фізичними особами-підприємцями, які є резидентами України. Викладачі залучатимуться на підставі цивільно-правових договорів, які будуть укладені між Благодійним фондом та викладачами. Залучення викладачів планується на платній основі.

Як повідомляється, Благодійним фондом не очікується і не планується отримувати прибуток від такої діяльності. Метою проведення даних курсів є підвищення обізнаності населення, соціальних працівників, медичних працівників щодо коректного поводження із людьми, що страждають на деменцію. Будь-які доходи, що надходитимуть на рахунок Благодійного фонду у зв’язку із проведенням такої діяльності, будуть спрямовані виключно на допомогу людям з деменцією, та особам, які доглядають та допомагають людям з деменцією, що є метою статутної діяльності Благодійного фонду.  

З огляду на викладене у зверненні Благодійного фонду поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи може Благодійний фонд проводити навчання та отримувати кошти за таке навчання за умови, що викладачі будуть залучатися на платній основі із подальшим спрямуванням таких коштів на досягнення статутних цілей Благодійного фонду? 

2. Чи можуть вважатися витрати Благодійного фонду на оплату послуг викладачів такими, що відповідають видаткам на реалізацію мети (цілей, завдань) Благодійного фонду, за умови, якщо такі витрати визначені установчими документами такого фонду?

 

Щодо запитань 1 та 2

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,               не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені           п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Крім того, згідно з п.п. 133.4.4 ¹ п. 133.4 ст. 133 Кодексу виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру, за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та не суперечать Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073). Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25 відсотків суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються                Законом № 5073, що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та           ст. 5 Закону № 5073.

Перелік видів благодійної діяльності включає, зокрема, безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів (п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 5073).

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).

Відповідно до ст. 16 Закону № 5073 благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше                            не встановлено законом або установчими документами.

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій               не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році.

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.

Зокрема, Закон України від 17 січня 2019 року № 2671-VIII «Про соціальні послуги» (зі змінами) (далі – Закон № 2671) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Надавачами соціальних послуг відповідно до п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2671 є юридичні та фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Як передбачено частиною четвертою ст. 13 Закону № 2671, підготовку та підвищення кваліфікації професіоналів і фахівців у сфері надання соціальних послуг здійснюють заклади освіти (у тому числі заклади післядипломної освіти), що мають відповідну ліцензію, видану в установленому порядку. До підвищення кваліфікації таких працівників можуть залучатися громадські об'єднання, міжнародні організації, благодійні, релігійні та неурядові організації, установи, що мають досвід роботи з відповідними вразливими групами населення. Програми підготовки та підвищення кваліфікації професіоналів і фахівців у сфері надання соціальних послуг затверджуються відповідними закладами освіти відповідно до законодавства.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації соціальних робітників здійснюються шляхом формального або неформального професійного навчання відповідно до законодавства.

Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону № 2671 без здійснення підприємницької діяльності, проходять підготовку та перепідготовку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 430 (зі змінами) (далі – Порядок № 430).

Відповідно до п. 2 Порядку № 430 організації, які здійснюють навчання фізичних осіб, – республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб; громадські об'єднання, міжнародні неурядові організації, благодійні, релігійні організації, установи та організації, що мають досвід роботи з відповідними вразливими групами населення.

Навчання фізичних осіб основ догляду – процес формування у фізичних осіб знань, умінь і навичок догляду за окремими категоріями громадян.

Організації, які планують здійснювати навчання фізичних осіб, як встановлено пунктом 5 Порядку № 430, звертаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, районних у містах (у разі утворення), міських рад (далі – уповноважений орган) із заявою в довільній формі про можливість здійснення навчання.

Уповноважені органи ведуть облік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб.

Відповідно до п. 7 Порядку № 430 навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством. 

Отже, враховуючи те, що благодійна організація у статусі неприбуткової організації може здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку для досягнення своїх статутних цілей, то така благодійна організація може залучатись до підвищення кваліфікації професіоналів і фахівців у сфері надання соціальних послуг, фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, у порядку, встановленому Законом № 2671, Порядком № 430, у тому числі щодо залучення третіх осіб (викладачів) на підставі цивільно-правових договорів, за умови, що така діяльність передбачена установчими документами благодійної організації та носить виключно некомерційний характер відповідно до положень Закону № 5073, з дотриманням вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених                   п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).