Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.05.2026 р. № 2609/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні Товариство – резидент Дія Ciті, платник ПДВ, здійснює виплати на користь нерезидента (фізичної особи / фізичної особи – підприємця) за договором про надання ІТ-послуг.

Згідно з умовами договору нерезидент надає послуги, які за своїм характером відповідають переліку, визначеному п. 186.3 ст. 186 Кодексу, зокрема послуги у сфері інформатизації (розробка програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації, обробка даних тощо). Послуги надаються за таких умов:

дистанційно (без фізичної присутності нерезидента на території України);

фактичне місце надання послуг — за межами території України;

нерезидент не має постійного представництва в Україні;

результат послуг використовується ТОВ у власній господарській діяльності.

Виплати здійснюються безпосередньо нерезиденту. Товариство виступає податковим агентом відповідно до норм податкового законодавства України.

Нерезидент надав належним чином легалізовану довідку, що підтверджує його податкове резидентство іншої держави.

При цьому такі виплати не належать до переліку доходів, визначених п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу як доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається дохід, що виплачується нерезиденту за надання вищезазначених послуг, доходом з джерелом його походження з України відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором в Україні виплата такого доходу нерезиденту за умови, що такий дохід не підпадає під визначення об’єкта оподаткування, встановленого ст. 163 Кодексу?

Щодо першого та другого питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні
(п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Об’єктом оподаткування фізичної особи – нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема:

винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Звертаємо увагу, що положення п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поширюються не тільки на дохід, отриманий від будь-якої діяльності на території України, а перш за все стосується усіх видів доходів, отриманих нерезидентами з території України, які включають також і доходи від будь-якої діяльності на території України. Зазначена норма Кодексу чітко містить слова «у тому числі», а не виключно від діяльності на території України.

Оскільки нерезидент має взаємовідносини з юридичною особою – резидентом України, тобто джерелом виплати є резидент України, то дохід який виплачується юридичною особою – резидентом України буде вважатися у розумінні Кодексу для нерезидента «доходом з джерелом його походження з України», незалежно від того, що послуги надаються дистанційно.

Відповідно до п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

Згідно з п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу є платниками військового збору.

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).

Положення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування (далі – Договори), які є чинними на території України, застосовуються «до осіб, які є резидентами одної або обох Договірних Держав» та поширюються виключно на податок, який нараховується на доходи фізичних осіб та на будь-які ідентичні або подібні по суті податки, відповідно до умов конкретного міжнародного Договору, тобто положення Договорів не поширюються на жодний збір, встановлений Кодексом, у тому числі і військовий збір.

Таким чином, військовий збір має самостійний характер і не підпадає під дію міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, а отже сплачується у загальному порядку, визначеному  п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу без урахування положень зазначених Конвенцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.