Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.05.2026 р. № 2629/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює діяльність з надання майна в оперативну оренду. Вартість орендної плати є фіксованою, визначається заздалегідь та не змінюється залежно від виконання орендарем будь-яких додаткових умов. При цьому договором оренди передбачено, що у разі належного виконання орендарем своїх грошових зобов’язань (дострокової сплати орендарем орендної плати) орендодавець має право здійснити грошову виплату орендарю у розмірі 10 відсотків від суми фактично сплаченої орендної плати (включаючи ПДВ). У межах зазначених правовідносин відсутні зустрічні зобов’язання орендаря щодо постачання товарів/послуг на користь орендодавця, а також відсутній зв'язок такої виплати зі зміною ціни орендної послуги, виплата не змінює та не впливає на договірну вартість орендної плати, не є зменшенням ціни постачання послуг оренди, а здійснюється виключно за рішенням орендодавця як стимулюючий платіж за дотримання платіжної дисципліни не змінює та не впливає на договірну вартість орендної плати.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ у разі отримання виплати в описаній у зверненні ситуації;
2. чи виникають у орендаря податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку з отриманням виплати;
3. чи зобов’язаний орендодавець здійснити коригування податкових зобов’язань з ПДВ та скласти розрахунок коригування до податкової накладної у разі здійснення такої виплати;
4. чи підпадає така виплата під визначення постачання послуг орендарем на користь орендодавця?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 ЦКУ).

Відповідно до частин першої та другої статті 762 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ ПДВ – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 розділу V ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Щодо питань 1, 2 та 4

Для цілей оподаткування ПДВ визначальним є здійснення операцій з постачання товарів/послуг у розумінні пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, а не сам факт отримання платником ПДВ грошових коштів.

Отже, якщо отримання грошових коштів не пов’язане з операціями з постачання товарів/послуг та такі кошти не є компенсацією вартості таких товарів/послуг, що постачаються платником ПДВ, то при отриманні таких коштів податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.

Водночас якщо отримання коштів пов’язано з постачанням послуг, які відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ полягають, зокрема, у вчиненні певної дії або провадженні певної діяльності, то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку.

Отже, у разі якщо грошові кошти у розмірі 10 відсотків від суми орендної плати, які орендодавець перераховує орендарю за дострокову сплату орендної плати, за своєю економічною сутністю є оплатою вартості послуг, що споживаються у процесі вчинення певної дії (зокрема дотримання умов дострокової оплати, що створює фінансову вигоду для орендодавця), то при отриманні зазначених коштів у орендаря виникають податкові зобов’язання з ПДВ, а кошти включаються до бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Щодо питання 3

Якщо в описаній у зверненні ситуації в результаті здійснення орендодавцем виплати орендарю 10 відсотків від суми орендної плати розмір самої орендної плати не змінюється, виплата 10 відсотків не є переглядом договірної вартості орендних послуг, така виплата розглядається як окрема операція, то підстав для коригування податкових зобов’язань, нарахованих орендодавцем за операцією з надання орендних послуг, та складання розрахунку коригування не виникатиме.

При цьому у разі якщо отримання орендарем зазначених коштів пов’язано з постачанням послуг, орендар повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти на суму таких коштів податкову накладну у встановленому законодавством порядку.

Разом з цим ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що може бути досліджено виключно в межах проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).