Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2026 р. № 2674/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення                                        щодо порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування, та, керуючись статтею 52 глави 3 роздiлу II Податкового кодексу України                      (далі – ПКУ) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством 13.09.2025 року було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну без факту здійснення господарської операції. Надалі, 30.09.2025 року, до помилкової накладної Товариством було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі – розрахунок коригування), а також податкова накладна на дату виникнення податкових зобов’язань. Зазначені документи зареєстровані в ЄРПН 17.10.2025 року.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи правильно визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у даному випадку є дата підписання акту виконаних робіт (30.09.2025 року) відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ?

2. Чи правомірне складання розрахунку коригування до помилково складеної податкової накладної та нової податкової накладної на дату першої події?

3. Який порядок дій платника податку у випадку складання та реєстрації помилкової податкової накладної та чи підлягає помилкова податкова накладна анулюванню шляхом складання до неї розрахунку коригування?

4. Чи підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ помилкова податкова накладна?

5. Чи виникає відповідальність за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН помилково складеної податкової накладної?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року                    № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»                           (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу І ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,  підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг  платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII  «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201  розділу V ПКУ).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Порядок складання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних визначено статтею 192 розділу V ПКУ та регламентовано Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за                     № 159/28289 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21, до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності з ПДВ.

Дані, наведені в податковій звітності з ПДВ, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні в зверненні ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-4

Відповідно до норм ПКУ податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань (дату першої події) окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній (у тому числі дата складання), мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

В описаній у зверненні ситуації, якщо роботи, передбачені договором, були фактично виконані Товариством на дату оформлення акту виконаних робіт, то податкова накладна складається на дату підписання такого акту.

У випадку помилкового складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та реєстрації її в ЄРПН, Товариство, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ скласти розрахунок коригування до такої помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів / послуг, з дотриманням визначених у ПКУ і термінів реєстрації. 

Згідно з нормами ПКУ, податкові зобов’язання за операцією з постачання товарів / послуг підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ за той період, у якому вони виникли, на підставі первинних документів, складених за такою операцією. Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Обсяги постачання товарів / послуг та сума податку на додану вартість, вказані в зайво (помилково) складеній податковій накладній (тобто не підтвердженій первинними документами), а також у розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Водночас кожен конкретний випадок стосовно складання податкових накладних / розрахунків коригування за операціями, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням суттєвих умов господарських договорів,  обставин здійснення таких господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо питання 5

Відповідно до пункту 112.3 статті 112 розділу II ПКУ особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених ПКУ.

Реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкової накладної в ЄРПН здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку – продавець товарів / послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН  та надати покупцю за його вимогою. 

При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Відповідальність за порушення строків, визначених ПКУ, для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування передбачена статтею 120¹ та пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹.1 статті 120¹ розділу II ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.

Обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи зазначені у пункті 112.8 статті 112 розділу II ПКУ.

При цьому ПКУ не передбачено виключень щодо звільнення від відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових
накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, у тому числі тих, які після реєстрації визнаються як помилково складені.

При підготовці індивідуальної податкової консультації на звернення платника податку контролюючий орган не здійснює аналіз господарської діяльності платника податку та не визначає, якою датою та на яку суму платнику податку необхідно складати податкові накладні / розрахунки коригування за окремими господарськими операціями, що може бути досліджено в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).