Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2026 р. № 2676/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо нарахування амортизації в податковому обліку на основні засоби, які знаходяться на окупованих територіях, якщо в бухгалтерському обліку ці засоби знецінені до нульової вартості, та, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3  п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі сільськогосподарськими машинами і устаткуванням та є великим платником податків.

Частина активів ТОВ (основні засоби та товари) станом на 24.02.2022 знаходилася в м. «» «» області, в зв’язку з чим ТОВ втратило фактичний доступ до зазначених активів.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік № 376) «» міська територіальна громада (де і знаходилися активи ТОВ) входить до Переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України із датою початку окупації 28.02.2022, та є окупованою і на цей час.

Оскільки активи ТОВ знаходяться в окупації і ТОВ не може такі товари реалізувати та отримати первісно очікувані економічні вигоди, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        1. Чи має право ТОВ уцінити такі товари до чистої вартості реалізації, тобто до «0» гривень (або як варіант до 1 гривні)?

Чи впливає уцінка товарів, що залишилися в окупації, до чистої вартості реалізації (0 гривень) у бухгалтерському обліку на об’єкт оподаткування податком на прибуток, та чи виникають при цьому податкові різниці згідно з розділом III Кодексу?

Чи повинно ТОВ у цьому випадку створювати резерв під такі знецінені товари?

        2. Чи зобов’язане ТОВ нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу на вартість товарів та основних засобів, що залишились в окупації, враховуючи норми п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, які визначають, що товари/активи, втрачені внаслідок форс-мажорних обставин у період воєнного стану, не вважаються використаними в негосподарській діяльності?

        Чи достатньо факту окупації  території (що підтверджується Переліком
№ 376) для підтвердження «втрати» активів без факту фізичної інвентаризації?

        Чи має право ТОВ списати як втрачені внаслідок форс-мажорних обставин активи, що знаходяться на території, яка згідно Переліку № 376 є окупованою російською федерацією з 28.02.2022 та окупація якої на цей час не завершена?

        3. Чи має право ТОВ продовжувати нарахування амортизації у податковому обліку на основні засоби, що знаходяться в окупації, згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, якщо вони не виведені з експлуатації наказом по підприємству, а їх тимчасове невикористання зумовлене тим, що вони перебувають на території, яка згідно Переліку № 376 є окупованою російською федерацією з 28.02.2022 та окупація якої на цей час не завершена?

        4. Чи звільняється ТОВ від відповідальності за не проведення інвентаризації таких активів до моменту деокупації території згідно з п.п. 69.13  п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу?

        Чи є належним підтвердженням неможливості доступу до активів (і, як наслідок, підставою для ненарахування податків за їх «втрату») той факт,

 що згідно з Переліком № 376 вони перебувають на території, яка є  окупованою російською федерацією з 28.02.2022 та окупація якої на цей час не завершена?   

 

Щодо питань 1, 2 (в частині оподаткування податком на прибуток підприємств), 3

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996-XIV)( зі змінами)).

Таким чином, питання бухгалтерського обліку активів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль через наслідки російської військової агресії проти України, а також щодо відповідних підтверджуючих документів в частині методології такого обліку належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, з питань, пов’язаних з порядком бухгалтерського обліку майна, що фактично перебуває на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, списання знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України Міністерством фінансів України надано роз’яснення, яке розміщене на сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html.

Як зазначено у роз’ясненні, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша
ст. 10 Закону № 996-XIV).

Для дотримання порядку проведення інвентаризації слід керуватися Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 02.09.2014 № 879, та Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419.

Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.

Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з переоцінки (зокрема, уцінки) запасів (товарів), що залишились на окупованій території.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

При цьому, зазначаємо, що з питання формування резерву у бухгалтерському обліку на суму знецінених товарів та порядку списання активів (основних засобів), що знаходяться на окупованій території  доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів у податковому обліку для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом.

При нарахуванні амортизації необоротних активів згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

На підставі п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Водночас, згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, а також витрати на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

У разі, якщо платник податку  на прибуток до моменту настання умов доступу до необоротних активів (основаних засобів) за результатами оцінки негативного впливу змін в економічному і правовому середовищі визнає суми втрат від зменшення корисності таких активів, то такий платник, керуючись
п. 138.1 ст. 138 Кодексу, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких основних засобів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Таким чином, якщо основні засоби, призначені для використання у господарській діяльності платника податку на прибуток, не були виведені з експлуатації, тимчасово невикористовувались таким платником, але знаходяться на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, та нарахування амортизації таких активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку не припиняється, то такі основні засоби можуть амортизуватися протягом такого періоду у податковому обліку відповідно до вимог п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Щодо питань 1,2,3 (в частині оподаткування податком на додану вартість)

Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Абзацами першим, другим та п’ятим п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу операцій норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовуються.

Норми абзаців першого, другого та п’ятого п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу стосуються придбаних з ПДВ товарів, які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Підтвердження знищення (втрати) товарів (які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби) у ТОВ внаслідок настання дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних документів, та при цьому, наявність сертифіката Торгово-промислової палати України (уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати), є обов’язковим для цілей використання п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в частині не застосування норм п. 198.5 ст. 198 Кодексу у випадку, коли такі товари підлягають списанню у зв’язку з їх знищенням (втратою) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

З питання можливості списання з балансу активів (основних засобів) без проведення інвентаризації  та визначення законодавчих підстав для здійснення такого списання ТОВ доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 4

Згідно з п.п. 69.13 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу на акцизних складах, які є частково зруйнованими та розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, облік пального та спирту етилового здійснюватиметься на підставі даних інвентаризації, проведеної після закінчення зазначених у цьому пункті подій.

У звернені зазначено, що ТОВ здійснює господарську діяльність із оптової торгівлі сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

Зазначена норма Кодексу розповсюджується на дії платника акцизного податку після закінчення у пі.п. 69.13 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу подій, а не на дії платника податку щодо інвентаризації активів до моменту деокупації території.

Отже, у разі якщо ТОВ зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального та має зареєстровані акцизні склади, то після закінчення зазначених у п.п. 69.13 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу подій воно повинно проводити облік пального на підставі даних проведеної інвентаризації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).