Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2026 р. № 2679/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, в лютому 2026 року Товариством за однією операцією з постачання послуг помилково складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) дві податкові накладні: одну на неплатника ПДВ (яка є зайво складеною (помилковою)), іншу на фактичного покупця (яка відповідає первинним документам та є належно складеною). В березні 2026 року до зайвої (помилкової) податкової накладної складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування з кодом причини коригування «103», яким показники такої податкової накладної виведено в нуль. Така помилково складена податкова накладна та розрахунок коригування до неї у податковій звітності з ПДВ не відображалися.

Враховуючи викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1–3.  Чи вважається виправлення помилки коректним, якщо розрахунок коригування до помилкової податкової накладної, складено в іншому звітному (податковому) періоді, який є відмінним від періоду складання податкової накладної, та чи впливає їх реєстрація в ЄРПН на показник ∑ _{Перевищ} в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного  підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу передбачено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200¹ Кодексу, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, зі змінами (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑ _Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично.

Однією із складових зазначеної формули є показник ∑ _{Перевищ} – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (пункт 200¹.3 статті 200¹ Кодексу).

Загальна сума перевищення (∑ _{Перевищ}) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком (пункт 9 Порядку № 569).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1–3

Якщо платником податку за однією операцією з постачання товарів / послуг помилково складено та зареєстровано в ЄРПН дві податкові накладні, то до помилково складеної податкової накладної, не підтвердженої первинними документами, такий платник складає розрахунок коригування на дату виявлення помилки.

У податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Обсяги постачання товарів / послуг та сума ПДВ, вказані в податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Показник ∑ _{Перевищ} розраховується автоматично після прийняття звітності за відповідний звітний (податковий) період на основі задекларованих даних платника та даних ЄРПН, відповідно суми ПДВ, зазначені в помилково складеній податковій накладній, і розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, у тому числі при розрахунку показника ∑ _{Перевищ}.

Водночас показник ∑ _{Перевищ} не розраховується, якщо до помилково складеної податкової накладної складено розрахунок коригування у тому ж звітному (податковому) періоді, за умови його своєчасної реєстрації в ЄРПН.

Зважаючи на викладене, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку реєстраційної суми і її окремих складових платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні і реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).