Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.05.2026 р. № 2704/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення            щодо податкових наслідків від отримання об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) у статусі неприбуткової організації компенсації (відшкодування) витрат за електроенергію від іншого суб’єкта господарювання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі– Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (зі змінами) (далі – Правила), в ОСББ встановлено окремий облік електричної енергії на непобутові потреби. Технічні умови передбачають використання частини мереж ОСББ іншим суб’єктом господарювання (орендарем/власником нежитлового приміщення), який здійснює компенсацію (відшкодування) витрат ОСББ на оплату електричної енергії та обслуговування мереж шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСББ.

ОСББ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        1. Чи вважається отримання коштів від іншого підприємства як транзитного платежу (компенсації витрат) за спожиту електроенергію операцією з продажу товарів/послуг з метою оподаткування?

        2. Чи не призведе отримання такої компенсації до порушення вимог п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, якщо отримані кошти використовуються виключно для оплати рахунків постачальника енергії та фінансування видатків на утримання будинку (статутних цілей)?

        3. За яких умов операції з відшкодування витрат за комунальні послуги сторонніми особами можуть стати підставою для виключення ОСББ з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр)?

       

        Щодо питань 1-3        

        Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹ .1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та виконання правочинів, у тому числі у сфері передачі та споживання електроенергії не належать до компетенції ДПС і регулюються нормами цивільного законодавства та іншими нормативно-правовими актами у відповідній сфері.       

        Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу І Кодексу).

        Відповідно до п. 5.3 ст. 5 розділу І Кодексу, інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

        Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (зі змінами) (далі – Закон № 2866).

        Відповідно до ст. 21 Закону № 2866, до складових коштів ОСББ відносяться, зокрема: внески і платежі співвласників; кошти, отримані об’єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; кошти та майно, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об’єднання; добровільні майнові, у тому числі грошові, внески фізичних та юридичних осіб; кошти, отримані з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об’єднання, тощо.

        Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (зі змінами) (далі – Закон № 417), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.           

       Обов’язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 (зі змінами).

        Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, визначає Закон України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (зі змінами) (далі – Закон № 2019), який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

        Побутовий споживач – індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб – побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (п. 130 частини першої ст. 1 Закону             № 2019).

        Непобутовий споживач –  фізична особа – підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання (п. 98 частини першої ст. 1 Закону № 2019).

        Відповідно до абзацу другого частини другої ст. 58 Закону № 2019, споживачі колективного побутового споживача купують та здійснюють розрахунки за спожиту електричну енергію з колективним побутовим споживачем за тими самими цінами, за якими колективний побутовий споживач купує та здійснює розрахунки за електричну енергію з електропостачальником такого колективного побутового споживача.

        Регулятором є НКРЕКП (п. 155 частини першої ст. 1 Закону № 2019).

        Порядок розподілу електричної енергії електричними мережами основних споживачів встановлено статтею 49 Закону № 2019.

       Для цілей цієї статті основним споживачем вважається споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи розподілу, електричні мережі якого використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу (частина перша ст. 49 Закону № 2019).

       Відповідно до частини другої ст. 49 Закону № 2019, відносини між основним споживачем та користувачами, що живляться від його мереж, та оператором системи розподілу та/або оператором системи передачі регулюються кодексом систем розподілу, кодексом системи передачі, правилами роздрібного ринку та договорами, укладеними на їх основі.

        Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами.

       Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

       Відповідно до п.п. 1.1.2 глави 1.2 розділу І Правил, терміни вживаються в такому значенні:

       оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу;

       основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

       споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

       субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача;

       побутові потреби - споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об'єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію) у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об'єктів приватного домогосподарства, крім нотаріальної,  підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, зокрема діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, зі створення віртуальних активів (майнінгу) та надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо.

        Відповідно до п.п. 2.3.12 глави 2.3 розділу ІІ Правил, споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.

       Окремі фізичні точки комерційного обліку мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.

       Вид об'єкта електрифікації та призначення використання електроустановок площадок вимірювання, у тому числі для окремого обліку споживання на непобутові потреби, відображаються в паспорті точки розподілу/передачі.

       У разі зміни потреб споживання (використання) на об'єкті індивідуального побутового споживача, інформація щодо типу споживання (побутові/непобутові потреби) площадок вимірювання відображається в паспорті точки розподілу/передачі.

       Електрична енергія, яка споживається (використовується) на об'єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби, зокрема для підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, надання платних послуг, здійснення нотаріальної діяльності, діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, діяльності зі створення віртуальних активів (майнінгу), надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо, обліковується за умовною (віртуальною) точкою комерційного обліку окремо та оплачується за цінами на універсальні послуги для малих непобутових споживачів за відповідний розрахунковий місяць (незалежно від потужності електроустановки об’єкта такого індивідуального побутового споживача).

       Як визначено п.п. 2.5.4 глави 2.5 розділу ІІ Правил, відшкодування витрат з утримання технологічних електричних мереж основного споживача оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і обґрунтовується фактичними витратами основного споживача на утримання цих електричних мереж.

       Порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж основного споживача з оператором системи зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж (п.п. 2.5.5 глави 2.5 розділу ІІ Правил).

       Тож, всі конкретні та суттєві умови використання неприбутковою організацією електричної енергії, а також особливості отримання компенсації (відшкодування) всіх витрат, пов'язаних з таким використанням, від іншого суб’єкта господарювання (орендаря/власника нежитлового приміщення) за визначених обставин (зміст, вид, спосіб, обставини виникнення, строк та інші) повинні бути відображені у відповідному договорі, з дотриманням вимог чинного законодавства та зазначених Правил.

        Щодо оподаткування податком на прибуток доходів ОСББ у статусі неприбуткової організації

        Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

        Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

        утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

        установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

        установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

        внесена контролюючим органом до Реєстру.

       Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

       Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

       Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено           п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

       Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків.

       Тож обов’язковими умовами для ОСББ у статусі неприбуткової організації           є, зокрема: утворення та реєстрація в порядку, визначеному Законом № 2866,              що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;                              використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її            установчими документами з урахуванням положень профільного закону; а також заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників),                членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування                               єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

       У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених  п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру                                                  та зобов’язана визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток   підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

       З питань правомірності та доцільності отримання ОСББ плати за спожиту електроенергію як колективним побутовим споживачем від субспоживачів (орендарів, юридичних осіб – власників нежитлових приміщень) та проведення відповідних розрахунків (відшкодування), а також порядку організації доступу до електричних мереж (електроустановок) такого основного споживача доцільно звернутись до НКРЕКП, оскільки питання споживання електричної енергії в комерційних цілях має бути забезпечене окремим комерційним обліком,                          з урахуванням типу споживання (побутові/непобутові потреби), у тому числі окремого обліку споживання на непобутові потреби (зокрема, для підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності) та за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції згідно з вимогами чинного законодавства.

       При цьому організація обліку споживання електричної енергії в комерційних цілях безпосередньо за ОСББ є несумісним з діяльністю такої організації                        як неприбуткової.

       Для надання більш конкретної відповіді необхідним є вивчення відповідних умов договору (договорів) між ОСББ та відповідним споживачем електроенергії,        а також порядку визначення та оплати вартості послуг з обслуговування електричних мереж.

       Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).