Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.05.2026 р. № 2749/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Спільного підприємства «» (далі – Компанія) щодо деяких питань оподаткування нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, Компанія входить до складу групи підприємств «», країна реєстрації Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, та здійснює розвідку та промислову розробку нафтових і газових родовищ на території України.

Учасниками Компанії є юридична особа, з часткою в статутному капіталі 99,87% – резидент Нідерландів (учасник 1) та юридична особа – резидент України (частка 0,13%).

В свою чергу єдиним акціонером учасника 1 є компанія – резидент Нідерландів (учасник 2). Єдиним учасником компанії – учасника 2 є компанія – резидент Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії (учасник 3). Материнською компанією для всіх учасників і єдиним акціонером для учасника 3 є компанія «» – нерезидент, країна реєстрації якого Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії.

11.12.2008 юридична особа, з часткою в статутному капіталі Компанії 99,87% – резидент Нідерландів (учасник 1) на виконання Протоколу зборів учасників Компанії про збільшення статутного фонду Компанії здійснила перерахування на поточний рахунок Компанії інвестиції грошовими коштами. 

Протягом періоду з 01.04.2018 по 31.12.2021 Компанія здійснювала нарахування та виплату дивідендів у грошовій формі на користь своїх учасників, згідно протоколів зборів учасників, пропорційно їх частки у статутному фонді.

Учасник 1, учасник 2, учасник 3 на момент нарахування та виплати дивідендів Компанією не мали статусу бенефіціарних власників дивідендів і фактично виконували функції посередників з отримання дивідендів на користь компанії «».

Заявник запитує:

1. Чи підлягають оподаткуванню в Україні нараховані та виплачені Компанією у періоді з 01.04.2018 по 31.12.2021 доходи у вигляді дивідендів на користь резидента Нідерландів?

2. За якою ставкою податку мають оподатковуватись в Україні нараховані та виплачені Компанією у періоді з 01.04.2018 по 31.12.2021 доходи у вигляді дивідендів на користь резидента Нідерландів?

 

Щодо питань 1 - 2

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження в Україні, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (абз. «б» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (в редакції Кодексу до 01.01.2021) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу  (в редакції Кодексу з 01.01.2021) резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Отже, доходи нерезидента у вигляді дивідендів підлягають оподаткуванню відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

При цьому зазначаємо, що у разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору (ст. 3 Кодексу).

В Україні застосування правил міжнародного договору регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.2 Кодексу (в редакції до 23.05.2020) особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Починаючи з 23.05.2020 норми ст. 103 Кодексу застосовуються в новій редакції, зокрема, якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку (абзац четвертий п. 103.3 ст. 103 Кодексу).

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Крім того, абзацами четвертим – шостим п. 103.2 ст. 103 Кодексу передбачено, що у разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:

а) від отримувача доходу - заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у підпункті «б» цього пункту;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу - заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Отже, починаючи з 23.05.2020, для застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку нерезиденту необхідно надати довідку яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, від отримувача доходу заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу - заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус.

Конвенція між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995, ратифікована Законом від 12 липня 1996 року № 332/96-ВР (далі – Конвенція з Нідерландами). На період з 01.04.2018 по 31.08.2021 Конвенція з Нідерландами діяла без змін, внесених Протоколом, ратифікованим Законом України від 15 червня 2021 року № 1548-IX (далі – Протокол).

Відповідно до п. 1 ст. 10 Конвенції з Нідерландами дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

«Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивідендів, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків валової суми дивідендів, якщо фактичним власником є компанія (інша ніж партнерство), що володіє щонайменше 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди;

b) 15 відсотків валової суми дивідендів у всіх інших випадках.» (п. 2 ст. 10 Конвенції з Нідерландами).

Також, відповідно до п. 3 ст. 10 Конвенції з Нідерландами «Незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті, дивіденди, що сплачуються компанією-резидентом Договірної Держави, компанії-резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в другій Договірній Державі за умови, якщо резидентом є компанія (інша ніж партнерство):

і) яка володіє прямо щонайменше 50 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і передбачається, що інвестицію в розмірі щонайменше 300.000 доларів США або їх еквівалент у національній валюті Договірної Держави було внесено в капітал компанії, що виплачує дивіденди.».

Тобто, при виплаті дивідендів за період з 01.04.2018 по 22.05.2020 Компанія не мала права застосовувати звільнення від оподаткування, передбачені п.п. «і» п. 3 ст. 10  Конвенції з Нідерландами при виплаті дивідендів резиденту Нідерландів, який не був їх бенефіціарним власником, за відповідний період і такі дивіденди підлягали оподаткуванню за ставкою 15 відсотків.

Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 є чинною  в українсько-британських податкових відносинах з 11.08.1993 із змінами, внесеними до цієї Конвенції  відповідним Протоколом,  ратифікованим Верховною Радою України 30.10.2019 (Закон України № 244-IX), який набрав чинності з 05.12.2019 (далі – Конвенція Великобританії).

Одним з податків, на які поширюється дія Конвенції, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Конвенції Великобританії).

Статтею 4 (Резидент) Конвенції Великобританії встановлено критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються її положення.

У розумінні Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об’єднання осіб; термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання (п. 1 ст. 3 (Загальні визначення) Конвенції Великобританії).

Відповідно до п. 1 ст. 10 (Дивіденди) Конвенції Великобританії дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в другій Державі.

«Однак дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави можуть також оподатковуватись у цій Державі та відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо бенефіціарний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

(i)  5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо бенефіціарним власником дивідендів є компанія, яка безпосередньо або опосередковано володіє принаймні 20 відсотками капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;

(ii) 15 відсотків від загальної суми дивідендів в усіх інших випадках» (п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції Великобританії).

«Термін «дивіденди» при використанні в цій статті означає доход від акцій, чи інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход від інших корпоративних прав, який підпадає такому ж оподаткуванню, як доход від акцій відповідно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що робить розподіл прибутку, а також включає будь-які інші доходи (інші, ніж проценти, звільнені від оподаткування згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції), які за законодавством Договірної Держави, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, оподатковуються податком як дивіденди або розподіл прибутку компанії.» (п. 3 ст. 10 Конвенції Великобританії).

Таким чином, у загальному порядку, при виплаті особою, яка у розумінні Конвенції є «компанією» (у значенні цього терміну, розкритого у п.1 ст. 3 Конвенції Великобританії) і резидентом України, доходів, які відповідають визначенню «дивіденди» (п. 3 ст. 10 Конвенції Великобританії), на користь особи, що є «компанією», резидентом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та бенефіціарним (фактичним) власником дивідендів, у разі виконання цією особою умови, зазначеної у п.п. «і» п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції Великобританії, щодо безпосереднього або опосередкованого володіння принаймні 20 відсотками капіталу української «компанії», що сплачує дивіденди, застосовується ставка оподаткування, визначена цією нормою Конвенції Великобританії. В усіх інших випадках дивіденди оподатковуються за ставкою оподаткування, зазначеною в п.п. «іі» п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції Великобританії.

Також, п. 2 ст. 3 (загальні визначення) Конвенції Великобританії передбачено, що «при застосуванні цієї Конвенції у будь-який час Договірною Державою, будь-який термін, не визначений у цій Конвенції, якщо з контексту не випливає інше, має те значення, яке йому надається на той час законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється Конвенція».

Отже, після 22.05.2020 при виплаті дивідендів учаснику – резиденту Нідерландів, що не є бенефіціарним власником такого доходу, на користь бенефіціарного власника – резидента Великобританії Компанія мала право застосовувати відповідно до п.п. «і» п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції Великобританії зменшену ставку оподаткування у розмірі 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо бенефіціарним власником дивідендів є компанія, яка безпосередньо або опосередковано володіє принаймні 20 відсотками капіталу компанії, яка сплачує дивіденди, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:

а) від отримувача доходу - заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у підпункті «б» п. 103.2 ст. 103 Кодексу;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу - заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).