Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо окремих питань оподаткування та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Товариством повідомлено, що 31.12.2021 року на контрагента складені податкові накладні та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Реєстрація таких податкових накладних в ЄРПН не відбулась.
На підставі рішення судового органу з Товариства було стягнуто на користь покупця суму коштів як збитки, спричинені неможливістю віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за такими податковими накладними.
На підставі рішення суду, яке набрало законної сили 26.06.2025, відповідні податкові накладні зареєстровано в ЄРПН 24.07.2025 року датою їх подання на реєстрацію 15.07.2022 року.
На вимогу Товариства про повернення раніше сплачених збитків, покупець повідомив, що через завершення 1095 денного строку він не має права на податковий кредит щодо відповідних сум ПДВ у зв’язку зі спливом 1095-денного строку, і про відсутність юридичних та фінансових підстав для повернення цих коштів.
У зв’язку із зазначеним, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи має право покупець включити такі податкові накладні до податкового кредиту;
2) чи впливає обставина, що відмова в реєстрації податкових накладних була визнана судом протиправною, ДПС України зобов’язано зареєструвати податкові накладні датою їх подання (15.07.2022), на можливість застосування 1095 денного терміну, передбаченого ПКУ? Чи може в такому випадку вважатися, що право на податковий кредит виникло/підлягає реалізації з дати, визначеної судом (15.07.2022), а не з дати фактичної реєстрації (24.07.2025);
3) за яких правових умов контролюючий орган здійснив реєстрацію податкових накладних, що були складені більш ніж 1095 календарних днів з дати їх складання, та які правові наслідки має така реєстрація для Товариства? Чи тягне за собою така реєстрація юридичні наслідки для формування податкового кредиту покупця;
4) які податкові наслідки виникають у покупця, якщо суми ПДВ за податковими накладними, зареєстрованими на підставі судового рішення, не можуть бути віднесені до податкового кредиту?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування встановлено пунктами 201.10 статті 201 розділу V та 89 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Відповідно до вимог пункт 201.16 статті 201 розділу V ПКУ, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – комісії контролюючого органу) приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, та надсилають його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246).
Пунктом 19 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку № 1246.
Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (п. 20 Порядку № 1246).
Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).
Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ перебіг строків, зазначених у пункті 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (абзац сьомий пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації до дати настання однієї з подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної (у разі надходження до ДПС відповідного рішення)
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, у зв’язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих строків, визначених цим пунктом.
Крім того, пунктом 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що у зв’язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1-3
Судові рішення що набрали законної сили є обов’язковими до виконання.
ДПС здійснює обробку документів, зокрема, отриманих у зв’язку із судовими спорами, та вносить відповідні зміни до своїх баз на підставі таких отриманих документів виключно в межах функцій та повноважень, визначених ПКУ та іншими нормативно-правовими актами.
Після отримання документів, зокрема, рішення суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що набрало законної сили, ДПС вносить відповідні зміни до своїх інформаційних баз даних.
Враховуючи зазначене, та згідно з пунктом 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення).
У разі набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким ДПС зобов’язано зареєструвати податкову накладну, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після її реєстрації в ЄРПН:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому їх складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних (з урахуванням переривання/зупинення термінів відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V, пункту 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ (в періоді його дії) та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому їх зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати їх складання (з урахуванням переривання/зупинення термінів відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V, пункту 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ (в періоді його дії) та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
З метою формування податкового кредиту реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення її реєстрації до, зокрема, дати набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Платник податку – покупець з метою визначення податкового періоду, у якому він має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних, використовуючи, зокрема, інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, самостійно визначає дату реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних, своєчасність їх реєстрації в ЄРПН, період, на який зупинявся/переривався термін, визначений пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ для формування податкового кредиту, та, відповідно, періоди (граничні терміни), у яких має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту.
Платник податку також може включити суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за той звітний період, у якому виникли підстави для формування податкового кредиту за такою податковою накладною.
Право на податковий кредит за такими податковими накладними втрачається після сплину зазначених вище термінів.
Також зазначаємо, що відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Щодо питання 4
Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування, що виникають за операціями по списанню сум податку на додану вартість за податковими накладними, які не зареєстровані постачальником у визначений ПКУ строк, у тому числі з причини блокування їх реєстрації.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Водночас повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій зі списання сплачених постачальнику сум податку на додану вартість за податковими накладними, які не зареєстровані у визначений ПКУ строк, а також питання щодо віднесення таких сум до складу витрат, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
При цьому, слід зазначити, що статтею 36 розділу І ПКУ встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій.
Разом з тим ДПС повідомляє, що в межах надання індивідуальної податкової консультації не визначаються строки (терміни, періоди) формування податкового кредиту на підставі окремих податкових накладних, складених за операціями платників податків. Правомірність та строки включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі кожної конкретної податкової накладної можуть бути досліджені контролюючим органом виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |