Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.05.2026 р. № 2635/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у лютому 2025 року Товариством отримано від контрагента зареєстровану податкову накладну від 03.02.2025 № 6, яку включено до податкового кредиту звітної податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) (далі – декларація) за лютий 2025 року (рядок 10.1) та відображено в додатках 1 та 2 до такої декларації. У вересні 2025 року у зв’язку з поверненням попередньої оплати контрагентом складено та вчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунок коригування від 22.09.2025, який включено Товариством до рядка 14 декларації за вересень 2025 року. В додатку 2 до декларації за вересень 2025 року відображено суму від’ємного значення починаючи з жовтня 2024 року.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) Чи відображається в графах 2, 3 таблиці 1 додатку 2 до декларації за вересень 2025 року при розрахунку суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду сума ПДВ по податковій накладній від 03.02.2025 № 6 отриманої від контрагента?

2) Як відобразити у додатку 2 до декларації за вересень 2025 року  отриманий від контрагента розрахунок коригування до податкової накладної від 03.02.2025 № 6?

3) Якщо помилка у від’ємному значенні не вплинула на розрахунки з бюджетом у наступних періодах (тобто не вплинула на рядок 18 або 20.2 декларації) – подається один уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до періоду помилки чи до наступних періодів до періоду виявлення помилки?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів / послуг (підпункт «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума, зокрема, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (підпункт «в» пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу).

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, у тому числі уточнюючого розрахунку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Пунктом 6 розділу III Порядку № 21 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Дані щодо податкових зобов’язань з ПДВ відображаються в розділі І декларації, дані щодо податкового кредиту – в розділі ІІ декларації, а розрахунки за звітний період – в розділі ІІІ декларації.

Обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ товарів / послуг, необоротних активів на митній території України включаються до рядків 10.1, 10.2 та 10.3 розділу ІІ декларації (в залежності від ставки ПДВ), при заповненні яких обов’язковим є подання додатка 1 (Д1), що заповнюється в розрізі контрагентів (підпункт 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 розділу ІІ декларації, при заповненні якого обов’язковим є подання додатка 1 (Д1), що заповнюється в розрізі контрагентів (підпункт 3 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9 розділу І) і податкового кредиту (рядок 17 розділу ІІ) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 розділу ІІІ декларації (підпункт 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 розділу ІІІ декларації та переноситься до рядка 16.1 розділу ІІ декларації наступного звітного (податкового) періоду (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

При заповненні, зокрема, рядків 19 та 21 розділу ІІІ декларації обов’язковим є подання до неї додатку 2 (Д2) (підпункти 2 та 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 розділу ІІІ декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних / розрахунків коригування / інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів / послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення. Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Слід зауважити, що у графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення.

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і Порядку № 21, опису питань та фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі складання розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг сума від’ємного значення ПДВ зменшується за відповідним контрагентом і таке зменшення враховується у поточному звітному (податковому) періоді. При цьому в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації зазначається:

у графах 2 та 3 – звітний (податковий) період виникнення від’ємного значення (період включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною);

у графі 5 – період складання податкової накладної (відповідно до якої сформовано суму податкового кредиту);

у графі 6 – залишок від’ємного значення, сформований за рахунок відповідного постачальника, з урахуванням проведеного коригування.

Тобто якщо сума ПДВ, за отриманою від постачальника податковою накладною, складеною в лютому 2025 року та вчасно зареєстрованою в ЄРПН, була включена до складу податкового кредиту декларації за лютий 2025 року і за результатами такої декларації було сформовано від’ємне значення, а в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до неї розшифровано від’ємне значення із зазначенням даних такої податкової накладної, і сума такого від’ємного значення переноситься до декларації за березень 2025 року.

Щодо питань 1, 2

Якщо у вересні 2025 року до такої податкової накладної у зв’язку з поверненням попередньої оплати складено розрахунок коригування, то в додатку 2 (Д2) до декларації за вересень 2025 року (у разі його подання), сума від’ємного значення зменшується за таким постачальником (тобто першочергово зменшується сума від’ємного значення по постачальнику, за яким було сформовано від’ємне значення ПДВ, що відображене в таблиці 1 додатка 2 (Д2) декларації за лютий 2025 року, з періодом виникнення від’ємного значення ПДВ та з періодом складання податкової накладної – лютий 2025 року).

Якщо сума від’ємного значення ПДВ, що розшифрована в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2025 року перенесена до декларації за наступний звітний період, та в подальшому, декларація за вересень 2025 року  не містить даних за таким постачальником, то зменшувати суму від’ємного значення ПДВ доцільно починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Щодо питання 3

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Порядок внесення змін до податкової звітності з ПДВ та заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділами IV та VI Порядку № 21.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (пункт 5 розділу VI Порядку № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (пункт 6 розділу VI Порядку № 21).

Крім того зазначаємо, що відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).