Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.05.2026 р. № 2672/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток операцій з покриття збитків за рахунок резервного капіталу у межах власного капіталу та подальшої перекласифікації додаткового та резервного капіталу до складу нерозподіленого прибутку ТОВ, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, ТОВ є платником податку на прибуток підприємств та резидентом України.

У зверненнях ТОВ розглядається дві ситуації:

1. ТОВ з 2019 року не здійснює господарської діяльності та не має активів, окрім грошових коштів на банківських рахунках. У складі власного капіталу обліковується статутний капітал, додатковий капітал та резервний капітал, а також непокриті збитки минулих років (їх сума є меншою за резервний капітал).

Додатковий та резервний капітал ТОВ було сформовано понад 25 років тому. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку стосовно підстав формування складових власного капіталу у ТОВ відсутні за спливом часу.

ТОВ планує покрити «непокриті збитки» у складі власного капіталу за рахунок резервного капіталу ТОВ та в подальшому перекласифікувати резервний та додатковий капітал до складу нерозподіленого прибутку ТОВ.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію в якій підтвердити наступне:

у ТОВ відсутні податкові наслідки з податку на прибуток підприємств у разі покриття збитків підприємства за рахунок резервного капіталу підприємства;

у ТОВ відсутні податкові наслідки з податку на прибуток підприємств у разі перекласифікації додаткового та резервного капіталу до складу нерозподіленого прибутку підприємства;

якими документами варто підтвердити здійснення відповідних операцій.

2. Два пов’язаних товариства є платниками податку на прибуток та є юридичними особами, зареєстрованими в Україні (далі – ТОВ1 та ТОВ2).

Планується здійснити реорганізацію ТОВ1 шляхом його приєднання до ТОВ2 з подальшим припиненням діяльності ТОВ1.

ТОВ1 з 2019 року не здійснює господарської діяльності та не має активів, окрім грошових коштів на банківських рахунках. У складі власного капіталу обліковується статутний капітал, додатковий капітал та резервний капітал, а також непокриті збитки минулих років.

ТОВ2 активно здійснює господарську діяльність на території України.

У рамках підготовки до реорганізації розглядаються такі операції:

передача складових власного капіталу правонаступнику в рамках приєднання;

використання резервного капіталу для покриття непокритих збитків.

В обох товариствах власником є одна юридична особа, яка у свій час здійснювала внески  до статутного капіталу. В результаті передачі активів, зобов’язань та складових власного капіталу від ТОВ1 до ТОВ2 фактично відбувається збільшення власного капіталу ТОВ2 за рахунок внеску того самого учасника, а не за рахунок отримання будь-яких економічних вигод від третіх осіб.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію в якій підтвердити наступне:

у товариства-правонаступника відсутні податкові наслідки з податку на прибуток підприємств у разі переходу складових власного капіталу підприємства, що припиняється;

складові додаткового та резервного капіталу підприємства, що припиняється, збільшують відповідні складові власного капіталу правонаступника;

у підприємства відсутні податкові наслідки з податку на прибуток підприємству разі використання резервного капіталу для покриття непокритих збитків.

 

Щодо ситуації 1

Перш за все, слід зазначити, що правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначає Закон України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (зі змінами) (далі – Закон № 2275-VIII).

Вимоги щодо створення резервного капіталу товариства містились у ст. 14 та ст. 51 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства», який втратив чинність з 17.06.2018 частково у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю на підставі Закону № 2275-VIII.

Після прийняття профільного Закону  № 2275-VIII така вимога для товариств необов’язкова.

При цьому, відповідно до ст. 25  Закону № 2275-VIII товариство не може використовувати резервний капітал на здійснення виплат на користь його учасників.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операцією з покриття збитків ТОВ за рахунок його резервного капіталу.

 Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996-XIV).

Питання порядку документального оформлення та відображення у бухгалтерському обліку операції зі списання збитків за рахунок резервного капіталу, а також перекласифікації додаткового та резервного капіталу до складу нерозподіленого прибутку підприємства належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо ситуації 2

Відповідно до частини першої ст. 104  Цивiльного кодексу України (далi – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша ст. 106 ЦКУ).

Відповідно до частини першої та другої ст. 48 Закону № 2275-VIII товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.

Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов'язків іншому господарському товариству – правонаступнику (частина перша ст. 50 Закону № 2275-VIII).

Відповідно до частини п’ятої ст. 104 ЦКУ юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.4.5 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, платником податку - правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом, зокрема:

приєднання, злиття, перетворення - у періоді затвердження передавального акта.

При проведенні реорганізації від’ємне значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку - правонаступник були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).

       При цьому, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку товариством-правонаступником операції зі списання збитків товариства, що припиняється, за рахунок його резервного капіталу та переходу до нього складових власного капіталу реорганізованого підприємства належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).