Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.05.2026 р. № 2701/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства «_________» (далі – Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Комунальне некомерційне підприємство є закладом охорони здоров’я та перебуває у статусі неприбуткової організації.

Основною метою Комунального некомерційного підприємства визначено провадження медичної практики та забезпечення кваліфікованою, доступною, своєчасною, якісною та ефективною медичною допомогою, у тому числі первинною, вторинною (спеціалізованою) та невідкладною, а також вжиття заходів із профілактики захворювань населення та підтримки громадського здоров’я.

З метою розвитку матеріально-технічного забезпечення Комунального некомерційного підприємства та виконання його основних завдань розглядається можливість залучення кредитних коштів в межах державних програм підтримки кредитування для придбання високовартісного медичного обладнання, що буде використовуватися в діяльності Комунального некомерційного підприємства.

У зв’язку із викладеним вище Комунальне некомерційне підприємство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

        1. Чи відповідає отримання Комунальним некомерційним підприємством, яке є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров’я, кредиту для придбання медичного обладнання, що буде використовуватися в господарській діяльності такого Комунального некомерційного підприємства, вимогам п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

2. Чи може отримання Комунальним некомерційним підприємством, яке є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров’я, кредиту для придбання медичного обладнання, що буде використовуватися в господарській діяльності такого Комунального некомерційного підприємства, призвести до втрати ним статусу неприбуткової організації та виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр)?

 

Щодо запитань 1 та 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров’я, прийняті Законом України  від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами) (далі – Основи законодавства України про охорону здоров’я).

Основи діяльності закладів охорони здоров’я встановлено ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Згідно зі ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я заклад охорони здоров’я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть створюватися та функціонувати як комунальні некомерційні товариства або комунальні установи.

Порядок здійснення фінансового забезпечення охорони здоров’я визначено       ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Так, фінансове забезпечення охорони здоров’я згідно з частиною першою              ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Зауважимо, що згідно з частиною першою ст. 2 Закону України від 9 січня   2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (зі змінами) під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Фінансовим кредитом відповідно до п.п. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Тож обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства, що є закладом охорони здоров’я, у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такого комунального некомерційного підприємства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, в межах профільного законодавства.

        Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану             не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,                       не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені            п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, отримання комунальним некомерційним підприємством, яке є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров’я, у статусі неприбуткової організації кредиту для придбання медичного обладнання, що буде використовуватися в господарській діяльності такого комунального некомерційного підприємства без мети одержання прибутку, згідно з профільним законодавством в межах статутної діяльності не є підставою для виключення такого комунального некомерційного підприємства з Реєстру за умови цільового використання зазначених кредитних коштів та дотримання вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу.  

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених                п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру та зобов’язана визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4            ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).